PLATON — ЕТИМОЛОГІЯ

Плато́н

через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Πλάτων «Платон», псевдонім давньогрецького філософа Арістоклеса, що, можливо, означав «широкоплечий» (як натяк на його широкі плечі) і був утворений від прикметника πλατύς «широкий, просторий, рівний, плоский»;
р. бр. болг. Плато́н, ч. Platon, слц. Platón, схв. Плàтōн, Пла́тон, слн. Pláton, Plato, цсл. Платѡнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Платі́н
Плато́ша
Пла́тѡнъ «прострѣтъ, або широкъ» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Плато́н білоруська
Плато́н болгарська
Πλάτων «Платон» грецька
πλατύς «широкий, просторий, рівний, плоский» грецька
Плато́н російська
Плàтōн сербохорватська
Пла́тон сербохорватська
Platón словацька
Pláton словенська
Plato словенська
Платѡнъ церковнослов’янська
Platon чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України