PLAFOND — ЕТИМОЛОГІЯ
плафо́н «стеля, оздоблена живописом, ліпленням, мозаїкою; стеля взагалі; абажур у формі півкулі, зрізаного конуса»
через російське посередництво запозичено з французької мови;
фр. plafond «стеля, плафон» походить від середньовічної форми platfond (букв.) «плоский ґрунт», утвореної з основ прикметника plat «плоский, рівний, гладкий» та іменника fond «дно, низ; глибина, основа»;
р. бр. болг. плафо́н «тс.», п. plafon «розмальована стеля», ч. plafond «стеля», слц. слн. plafón, м. плафон, схв. плàфōн «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плафо́н «тс.» | білоруська |
| плафо́н «тс.» | болгарська |
| плафон | македонська |
| plafon «розмальована стеля» | польська |
| плафо́н «тс.» | російська |
| плàфōн «тс.» | сербохорватська |
| plafón | словацька |
| plafón | словенська |
| plafond «стеля, плафон» | французька |
| plat «плоский, рівний, гладкий» | французька |
| fond «дно, низ; глибина, основа» | французька |
| plafond «стеля» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України