PLÜNDERN — ЕТИМОЛОГІЯ
плюндрува́ти «руйнувати, спустошувати, нівечити, псувати»
через польське посередництво запозичено з німецької мови;
нім. plündern «грабувати, розкрадати», свн. plundern «тс.», первісно «відбирати домашнє майно, речі», є похідним від plunder «домашні речі, одяг, білизна», що виводиться від снідерл. plunder «речі, добро; домашні речі», спорідненого з гол. *plundje «одяг», plúnje, фриз. plunje, plonje, ploanje «тс.»;
п. plądrować «пустошити, плюндрувати», ст. plundrować, plondrować «тс.», ч. plundrovat «знищувати, руйнувати по-хижацькому», слц. pl’undrovat’ «нівечити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пліндро́вина
«пограбоване, зруйноване, спустошене місце»
пліндрува́ти
«грабувати, руйнувати, спустошувати»
плюндровати
«грабувати, спустошувати, розкрадати»
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*plundje «одяг» | голландська |
plúnje | голландська |
plündern «грабувати, розкрадати» | німецька |
plądrować «пустошити, плюндрувати» | польська |
plundern «тс.» | середньоверхньнімецька |
plunder «домашні речі, одяг, білизна» | середньоверхньнімецька |
plunder «речі, добро; домашні речі» | середньонідерландська |
pl'undrovat' «нівечити» | словацька |
plunje | фризька |
plonje | фризька |
ploanje «тс.» | фризька |
plundrovat «знищувати, руйнувати по-хижацькому» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України