PIQUE — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пі́ка «довгий полегшений спис з металевим наконечником»
запозичення з французької мови;
фр. pique «піка, спис» утворене від дієслова piquer «колоти, проколювати»;
р. болг. пи́ка, бр. пі́ка, п. слц. pika, ч. píka, м. пик, схв. пи̏к «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пікува́ти
«губити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пі́ка | білоруська |
| пи́ка | болгарська |
| пик | македонська |
| pika | польська |
| пи́ка | російська |
| пи̏к «тс.» | сербохорватська |
| pika | словацька |
| pique «піка, спис» | французька |
| piquer «колоти, проколювати» | французька |
| píka | чеська |
пі́ка «чорна масть у картах із зображенням наконечника списа, вино»
фр. pique «тс.» походить від pique «піка, спис»;
запозичення з французької мови;
р. болг. пи́ка, пи́ки, бр. пі́ка, пі́кі, п. ч. pik, слц. piky, схв. пи̏к, м. пик, слн. pík «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́ки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пі́ка | білоруська |
| пі́кі | білоруська |
| пи́ка | болгарська |
| пи́ки | болгарська |
| пик | македонська |
| pik | польська |
| пи́ка | російська |
| пи́ки | російська |
| пи̏к | сербохорватська |
| piky | словацька |
| pík «тс.» | словенська |
| pique «тс.» | французька |
| pique «піка, спис» | французька |
| pik | чеська |
пікіне́р «солдат (козак), озброєний пікою» (іст.)
запозичення з німецької мови;
нім. Pikeníer «пікінер» походить від фр. piquier «списник, пікінер», утвореного від pique «піка, спис»;
р. пикинёр, п. pikinier «пікінер»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пікине́рія
(зб.)
пікині́р
пікіне́ренко
«син пікінера»
пікіне́рівна
«дочка пікінера»
пікіне́рка
«дружина пікінера»
пікінерува́ти
«служити пікінером»
пікіні́р
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Pikeníer «пікінер» | німецька |
| pikinier «пікінер» | польська |
| пикинёр | російська |
| piquier «списник, пікінер» | французька |
| pique «піка, спис» | французька |
пінце́т «пружинні щипчики»
через російське посередництво запозичене з французької мови;
фр. pincettе «щипці, пінцет, лещата» пов’язане з дієсловом pincer «щипати, ущемляти, стискати», що виводиться від нар.-лат. *pīnctiāre, звуконаслідувального утворення або, можливо, результату контамінації дієслів *pūnctiāre, похідного від лат. pūnctum «укол, ужалення; крапка, пункт», і *pīсcāre «колоти, щипати, жалити, кусати» (фр. piquer «колоти; протикати, пронизувати, жалити», pique «піка, спис»), що виводиться від лат. pīсus «дятел, гриф», спорідненого з дінд. pikaḥ «індійська зозуля», прус. piclе «сірий дрізд», дісл. spǣtr «дятел», двн. свн. spёht, снн. spёcht, нвн. Specht, дат. spеtte, норв. spett(a), шв. nackspett «тс.»;
р. болг. пинце́т, бр. пінцэ́т, п. pęseta, pinceta, ч. pinseta, pinzeta, слц. pinzeta, вл. pinceta, м. пинце́та, схв. пинцèта, слн. pincéta;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пінцэ́т | білоруська |
| пинце́т | болгарська |
| pinceta | верхньолужицька |
| spёht | давньоверхньонімецька |
| pikaḥ «індійська зозуля» | давньоіндійська |
| spǣtr «дятел» | давньоісландська |
| spеtte | датська |
| pūnctum «укол, ужалення; крапка, пункт» | латинська |
| pīсus «дятел, гриф» | латинська |
| пинце́та | македонська |
| *pīnctiāre | народнолатинська |
| *pūnctiāre | народнолатинська |
| *pīсcāre «колоти, щипати, жалити, кусати» (фр. piquer «колоти; протикати, пронизувати, жалити», pique «піка, спис») | народнолатинська |
| Specht | нововерхньонімецька |
| spett(a) | норвезька |
| pęseta | польська |
| pinceta | польська |
| piclе «сірий дрізд» | прусська |
| пинце́т | російська |
| пинцèта | сербохорватська |
| spёht | середньоверхньнімецька |
| spёcht | середньонижньонімецька |
| pinzeta | словацька |
| pincéta | словенська |
| pincettе «щипці, пінцет, лещата» | французька |
| pincer «щипати, ущемляти, стискати» | французька |
| piquer | французька |
| pique | французька |
| pinseta | чеська |
| pinzeta | чеська |
| nackspett «тс.» | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України