PINNA — ЕТИМОЛОГІЯ

скипида́р

очевидно, запозичення з польської мови;
п. ст. spikanard «лаванда» походить від лат. spīca nardi «колос нарда»;
лат. spīca «колос» пов’язане з pinna «крило, перо», penna (‹*petna) «тс.», спорідненими з двн. fedara «перо», нвн. Feder «тс.», дінд. pátram «крило, перо», гр. πτερόν «крило», стсл. перо, укр. перо́;
виведення від перс. sipidār «тополя» (Преобр. II 298; Matzenauer LF 20, 8) непереконливе;
р. скипида́р, бр. шкіпіна́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти

скипида́рити
скопита́р (вид ліків)
шпигина́р «скипидар»
шпиґина́р «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
шкіпіна́р білоруська
πτερόν «крило» грецька
fedara «перо» давньоверхньонімецька
pátram «крило, перо» давньоіндійська
spīca nardi «колос нарда» латинська
spīca «колос» латинська
Feder «тс.» нововерхньонімецька
sipidār «тополя» перська
spikanard «лаванда» польська
скипида́р російська
перо старослов’янська
перо́ українська
spikanard «лаванда» ?
pinna «крило, перо» ?

па́нуш «листя кукурудзяного качана»

запозичення з румунської чи молдавської мови;
рум. (молд.) pănúşă «оболонка кукурудзяного качана» є похідним від pánă «перо, пір’я», яке зводиться до лат. pinna «перо, крило», penna «тс.», споріднених з дінд. рátram, гр. πτερόν «тс.», двн. fedara «перо», псл. pero, укр. перо́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пану́ша «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
πτερόν «тс.» грецька
fedara «перо» давньоверхньонімецька
рátram давньоіндійська
pinna «перо, крило» латинська
penna «тс.» латинська
pero праслов’янська
pănúşă «оболонка кукурудзяного качана» (молд.) румунська
pánă «перо, пір’я» румунська
перо́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України