PILLE — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. pilę звуконаслідувального походження, як і лит. рỹlė «качка», лтс. pĩle «тс.», прус. pille (вигук для підкликання качок);

пор. також крим.-тат. піli «курча» (Радлов IV 1338), тур. pilic̦ «тс.», чаг. біliч «молодий птах» (Радлов IV 1766);

вл. pilo «каченя», нл. pile «гусеня», полаб. peilŒ «курча», болг. м. пи́ле «курча; пташеня», схв. пи̏ле «тс.»;

запозичено, очевидно, через російське посередництво з французької мови;

фр. pille «бери, хапай, крадь» є наказовою формою дієслова piller «грабувати, розкрадати; обкрадати», яке, можливо, через іт. pigliare «брати, хапати, захопити, оволодіти» зводиться до нар.-лат. *pīliare, лат. pīlāre «красти, викрадати, привласнювати чуже», етимологічно пов’язаного, мабуть, з pīleus (pilleus, pilleum) «повстяна куляста шапка», пізньолат. pilleus «кусок, шмаття, клапоть», pilus «волос; волосяний покрив», спорідненими з гр. πĩλος (*πιλσος) «повсть, фетр», πῑλέω «валяю повсть; пресую, стискую, ущільнюю», псл. *p^ьl̥stь «повсть», укр. повсть;

р. пиль, бр. піль «тс.»;