PIKA — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пі́ка «довгий полегшений спис з металевим наконечником»
запозичення з французької мови;
фр. pique «піка, спис» утворене від дієслова piquer «колоти, проколювати»;
р. болг. пи́ка, бр. пі́ка, п. слц. pika, ч. píka, м. пик, схв. пи̏к «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пікува́ти
«губити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пі́ка | білоруська |
пи́ка | болгарська |
пик | македонська |
pika | польська |
пи́ка | російська |
пи̏к «тс.» | сербохорватська |
pika | словацька |
pique «піка, спис» | французька |
piquer «колоти, проколювати» | французька |
píka | чеська |
піке́ «шовкова або бавовняна тканина з рельєфним візерунком» (текст.)
запозичення з французької мови;
фр. piqué «тс.», букв. «поколотий, стьобаний» є похідним від дієслова piquer «колоти; стьобати»;
р. болг. пике́, бр. піке́, п. pika, ч. pik, piké, слц. слн. piké, вл. pikej, схв. пѝкē;
Фонетичні та словотвірні варіанти
піке́йний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
піке́ | білоруська |
пике́ | болгарська |
pikej | верхньолужицька |
pika | польська |
пике́ | російська |
пѝкē | сербохорватська |
piké | словацька |
piké | словенська |
piqué «тс.» | французька |
piquer «колоти; стьобати» | французька |
pik | чеська |
piké | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України