PIKA — ЕТИМОЛОГІЯ

пі́ка «довгий полегшений спис з металевим наконечником»

запозичення з французької мови;
фр. pique «піка, спис» утворене від дієслова piquer «колоти, проколювати»;
р. болг. пи́ка, бр. пі́ка, п. слц. pika, ч. píka, м. пик, схв. пи̏к «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пікува́ти «губити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пі́ка білоруська
пи́ка болгарська
пик македонська
pika польська
пи́ка російська
пи̏к «тс.» сербохорватська
pika словацька
pique «піка, спис» французька
piquer «колоти, проколювати» французька
píka чеська

піке́ «шовкова або бавовняна тканина з рельєфним візерунком» (текст.)

запозичення з французької мови;
фр. piqué «тс.», букв. «поколотий, стьобаний» є похідним від дієслова piquer «колоти; стьобати»;
р. болг. пике́, бр. піке́, п. pika, ч. pik, piké, слц. слн. piké, вл. pikej, схв. пѝкē;
Фонетичні та словотвірні варіанти

піке́йний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
піке́ білоруська
пике́ болгарська
pikej верхньолужицька
pika польська
пике́ російська
пѝкē сербохорватська
piké словацька
piké словенська
piqué «тс.» французька
piquer «колоти; стьобати» французька
pik чеська
piké чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України