PIK — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пік «гостра гірська вершина; найвища точка в розвитку чогось»
запозичення з французької мови;
фр. pic «гірська вершина» пов’язане з piquer «колоти, проколювати», що виникло з нар.-лат. *pīccāre «проколювати, протикати», похідного від *pīccus «дятел», лат. pīcus «тс.», спорідненого з дінд. pikaḥ «індійська зозуля», дісл. spǣtr «дятел», двн. свн. speht, нвн. Specht «тс.»;
р. болг. пик, бр. пік, п. pik «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пік | білоруська |
| пик | болгарська |
| speht | давньоверхньонімецька |
| pikaḥ «індійська зозуля» | давньоіндійська |
| spǣtr «дятел» | давньоісландська |
| pīcus «тс.» | латинська |
| *pīccāre «проколювати, протикати» | народнолатинська |
| *pīccus «дятел» | народнолатинська |
| Specht «тс.» | нововерхньонімецька |
| pik «тс.» | польська |
| пик | російська |
| speht | середньоверхньнімецька |
| pic «гірська вершина» | французька |
| piquer «колоти, проколювати» | французька |
пі́ка «чорна масть у картах із зображенням наконечника списа, вино»
запозичення з французької мови;
фр. pique «тс.» походить від pique «піка, спис»;
р. болг. пи́ка, пи́ки, бр. пі́ка, пі́кі, п. ч. pik, слц. piky, схв. пи̏к, м. пик, слн. pík «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́ки
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пі́ка | білоруська |
| пі́кі | білоруська |
| пи́ка | болгарська |
| пи́ки | болгарська |
| пик | македонська |
| pik | польська |
| пи́ка | російська |
| пи́ки | російська |
| пи̏к | сербохорватська |
| piky | словацька |
| pík «тс.» | словенська |
| pique «тс.» | французька |
| pique «піка, спис» | французька |
| pik | чеська |
піке́ «шовкова або бавовняна тканина з рельєфним візерунком» (текст.)
запозичення з французької мови;
фр. piqué «тс.», букв. «поколотий, стьобаний» є похідним від дієслова piquer «колоти; стьобати»;
р. болг. пике́, бр. піке́, п. pika, ч. pik, piké, слц. слн. piké, вл. pikej, схв. пѝкē;
Фонетичні та словотвірні варіанти
піке́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| піке́ | білоруська |
| пике́ | болгарська |
| pikej | верхньолужицька |
| pika | польська |
| пике́ | російська |
| пѝкē | сербохорватська |
| piké | словацька |
| piké | словенська |
| piqué «тс.» | французька |
| piquer «колоти; стьобати» | французька |
| pik | чеська |
| piké | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України