PIGEON — ЕТИМОЛОГІЯ
піжо́н «пуста, франтувата людина, джиґун»
запозичення з французької мови;
фр. pigeon «голуб; бевзь, дурень, простак», походить від пізньолат. pīpiōnem, зн. в. від pīpiō «птах, що цвірінькає», яке зводиться до лат. pīpīre «пищати, цвірінькати» звуконаслідувального походження, спорідненого з укр. пища́ти;
р. пижо́н, бр. піжо́н, п. piżon «тс.», схв. пижон «голуб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
піжо́нство
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
піжо́н | білоруська |
pīpīre «пищати, цвірінькати» | латинська |
pīpiō | пізньолатинська |
piżon «тс.» | польська |
пижо́н | російська |
пижон «голуб» | сербохорватська |
пища́ти | українська |
pigeon «голуб; бевзь, дурень, простак» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України