PHANTASMA — ЕТИМОЛОГІЯ
фанто́м «примара, привид, ілюзія»
запозичення з французької мови;
фр. fantôme походить від слат. *fantaôma ‹ *fantagma, лат. phantasma, що зводиться до гр. φάτασμα «привид, примара», пов’язаного з φαντάζω «роблю видимим», φαίνω «з’являюся»;
р. бр. болг. фанто́м, п. fantom, ч. слц. fantóm, м. фанто́м, фантома, схв. фа̀нто̏м, слн. fantóm;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фанто́м | білоруська |
| фанто́м | болгарська |
| φάνĩασμα «привид, примара» | грецька |
| φαντάζω «роблю видимим» | грецька |
| φαίνω «з’являюся» | грецька |
| phantasma | латинська |
| фанто́м | македонська |
| фантома | македонська |
| fantom | польська |
| фанто́м | російська |
| фа̀нто̏м | сербохорватська |
| *fantaôma | середньолатинська |
| fantóm | словацька |
| fantóm | словенська |
| fantôme | французька |
| fantóm | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України