PES — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
депе́ша
запозичення з французької мози;
фр. dépêche «депеша» утворено від dépêcher «швидко відправляти, прискорювати; (ст.) усувати перешкоди, звільняти», пов’язаного через антонімічне дієслово від тієї ж основи empêcher «заважати, перешкоджати» з слат. impedicare «спіймати в пастку», утвореним від лат. pedica «петля, пастка; пута», яке походить від лат. pes (род. в. pedis) «нога»;
р. болг. заст. м. депе́ша, бр. дэпе́ша, п. depesza, ч. depeše, слц. depeša, схв. дȅпеша, депèша, слн. depéša;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дэпе́ша | білоруська |
| депе́ша | болгарська |
| pedica «петля, пастка; пута» | латинська |
| pes «нога» (род. в. pedis) | латинська |
| депе́ша | македонська |
| depesza | польська |
| депе́ша | російська |
| дȅпеша | сербохорватська |
| impedicare «спіймати в пастку» | середньолатинська |
| depeša | словацька |
| depéša | словенська |
| депèша | українська |
| dépêche «депеша» | французька |
| depeše | чеська |
| dépêcher «швидко відправляти, прискорювати; (ст.) усувати перешкоди, звільняти» | ? |
| empêcher «заважати, перешкоджати» | ? |
| депе́ша | ? |
стопа́ «кінцева частина ноги, ступня; нижня частина гори; одиниця довжини в деяких країнах; [фут]; одиниця виміру віршованих рядків; стіс, ряд однорідних предметів, складених вертикально; [стріла плуга О]»
іє. *steb(h)-/stemb(h)-/step-/stemp-;
слов’янські форми із значенням «віршова стопа», очевидно, є пізньою калькою гр. (атт.) πούς «тс.», первісно «нога; підніжжя, підошва; ніжка, підставка», лат. pes «віршова стопа», первісно «нога, ступня; ніжка, хід, рух; площа; міра»;
споріднене з лит. stapótis «зупинитися», pãstapas «стовп», stẽpinti «зміцнити», stẽpas «апоплексичний удар», лтс. stepis «карапуз, крихітка», дінд. sthāpayati «ставить», свн. stapf(e) «крок, слід ноги», двн. stapf(o), staffo, снн. stappe, снідерл. гол. дфриз. stap «тс.; крок, хода», дангл. stœpe «крок; хода; ступінь», дісл. stapi «висока крута скеля»;
псл. stopa «підошва (ноги); слід ноги (ступні); слід», пов’язане чергуванням голосних із stepenь «ступінь», stǫpenь «тс.», stǫpati «ступати»;
р. стопа́ «стопа, ступня; стара міра кількості паперу; стара міра місткості посудини для вина; давня міра довжини; одиниця виміру віршованих рядків», бр. стапа́ «одиниця рахування паперу; одиниця виміру віршованих рядків», др. стопа «ступня, підошва ноги; нога; крок; слід; долоня», п. stopa «стопа, ступня; слід; міра (одиниця) довжини; одиниця виміру віршованих рядків», ч. stopa «ступня; підошва, слід; стара міра (одиниця) довжини; одиниця виміру віршованих рядків», слц. stopa «стопа, ступня; стара міра довжини; віршова стопа», вл. stopa «нога; слід (ноги); ступня; крок, хода; підошва (ноги); фут; віршова стопа», нл. stopa «слід, ступня; крок, хода; нога, фут», полаб. stüpă «ступня», болг. стъпа́ло «ступня; нижня частина панчохи; ступінь», стъ́пка «слід; крок; віршова стопа», м. стапалка «ступня, слід ступні», стапало «ступня», стапка «крок; віршова стопа; одиниця міри», схв. ста̏па «стопа (ноги); слід; ступня; фут; крок; віршова стопа», слн. stópa «крок, слід, стопа», stopáj, stopínja «тс.», stopálo «стопа, ступня», stópica «віршова стопа», стсл. стопа «слід, стопа, крок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сто́пень
«стопа О; ступінь, крок Бі»
сто́пка
«стосик»
сто́пок
«один метр»
(міра полотна)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| πούς | аттічний |
| стапа́ «одиниця рахування паперу; одиниця виміру віршованих рядків» | білоруська |
| стъпа́ло «ступня; нижня частина панчохи; ступінь» | болгарська |
| стъ́пка «слід; крок; віршова стопа» | болгарська |
| stopa «нога; слід (ноги); ступня; крок, хода; підошва (ноги); фут; віршова стопа» | верхньолужицька |
| stap «тс.; крок, хода» | голландська |
| πούς «тс.» (атт.) | грецька |
| stœpe «крок; хода; ступінь» | давньоанглійська |
| stapf(o) | давньоверхньонімецька |
| staffo | давньоверхньонімецька |
| sthāpayati «ставить» | давньоіндійська |
| stapi «висока крута скеля» | давньоісландська |
| стопа «ступня, підошва ноги; нога; крок; слід; долоня» | давньоруська |
| stap «тс.; крок, хода» | давньофризька |
| *steb(h)- / stemb(h)- / step-/stemp- | індоєвропейська |
| pes «віршова стопа» | латинська |
| stepis «карапуз, крихітка» | латиська |
| stapýtis «зупинитися» | литовська |
| pãstapas «стовп» | литовська |
| stẽpinti «зміцнити» | литовська |
| stẽpas «апоплексичний удар» | литовська |
| стапалка «ступня, слід ступні» | македонська |
| стапало «ступня» | македонська |
| стапка «крок; віршова стопа; одиниця міри» | македонська |
| stopa «слід, ступня; крок, хода; нога, фут» | нижньолужицька |
| stüpă «ступня» | полабська |
| stopa «стопа, ступня; слід; міра (одиниця) довжини; одиниця виміру віршованих рядків» | польська |
| stopa «підошва (ноги); слід ноги (ступні); слід» | праслов’янська |
| stepenь «ступінь» | праслов’янська |
| stǫpenь «тс.» | праслов’янська |
| stǫpati «ступати» | праслов’янська |
| стопа́ «стопа, ступня; стара міра кількості паперу; стара міра місткості посудини для вина; давня міра довжини; одиниця виміру віршованих рядків» | російська |
| стòпа «стопа (ноги); слід; ступня; фут; крок; віршова стопа» | сербохорватська |
| stapf(e) «крок, слід ноги» | середньоверхньнімецька |
| stappe | середньонижньонімецька |
| stap «тс.; крок, хода» | середньонідерландська |
| stopa «стопа, ступня; стара міра довжини; віршова стопа» | словацька |
| stópa «крок, слід, стопа»«тс.»«стопа, ступня»«віршова стопа» | словенська |
| stopáj «крок, слід, стопа»«тс.»«стопа, ступня»«віршова стопа» | словенська |
| stopínja «крок, слід, стопа»«тс.»«стопа, ступня»«віршова стопа» | словенська |
| stopálo «крок, слід, стопа»«тс.»«стопа, ступня»«віршова стопа» | словенська |
| stópica «крок, слід, стопа»«тс.»«стопа, ступня»«віршова стопа» | словенська |
| стопа «слід, стопа, крок» | старослов’янська |
| stopa «ступня; підошва, слід; стара міра (одиниця) довжини; одиниця виміру віршованих рядків» | чеська |
| значенням «віршова стопа» | ? |
пес
існує також припущення (Machek ESJČ 445; Kořínek LF 58, 427) про походження псл. рьsъ від вигуку ps-ps, яким під-кликають псів;
ряд дослідників (Schulze Kl. Schr. 125; Hujer LF 40, 302; Petersson BSl. Wortst. 33; AfSlPh 36, 140–141; Specht 121–122) пов’язує з дінд. piśáṅgaḥ «рудуватий, брунатнуватий», ріśáḥ «лань», ав. paēsa- «прокажений» (перв. «плямистий»), гр. ποικίλος «строкатий», псл. рьstrъ, укр. [пе́стрий] «тс.»;
псл. рьsъ;
загальноприйнятої етимології не має;
здебільшого зіставляється (Ильинский РФВ 69, 13; 73, 286, AfSlPh 34, 11–12; Вrückner 411; Mikl. EW 271; Schmidt KZ 25, 126–127; Prellwitz 253; Bartholomae 881) з лат. pecus «худоба, свійська тварина», pecu (с. р.) «тс.», дінд. páśu «худоба», ав. pasu- «тс.», гот. faíhu «гроші», двн. fihu «худоба», гр. πέκος «шкура; вовна» як таке, що первісно означало «волохатий», або «сторож худоби»;
зближується (Meillet Études 238) з лат. specio «дивлюся, спостерігаю», дінд. páśyati «дивиться, поглядає», ав. spasyeiti «вистежує», первісне значення «сторож (худоби)»;
р. бр. пёс, др. пьсъ, п. pies, ч. слц. pes, вл. pos, нл. pjas, полаб. р́аs, болг. м. пес, схв. па̏с, слн. рès, стсл. пьсъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зіпсуття́
зопсі́ти
«зіпсуватися»
зопсуття́
песеня́
пе́сик
пе́сій
«песячий»
песо́к
«песик»
песце́вий
«тс.»
пе́ський
«песячий»
песю́га
песю́ги
«дрібні неїстівні гриби»
песю́к
«песеня»
песя́
песяти́сько
«песеня»
пе́ся́чий
по́псув
«псування»
псар
пса́рня
псаря́
«син псаря»
псєнник
«гицель»
пси́на
пси́ний
пси́сько
«пес»
пси́ти
«хворіти»
(про худобину)
пси́ця
«сука»
псій
«псячий»
псінки́
«неїстівні гриби»
псі́ти
«жити убого (по-собачому); ледащіти О»
псо́вий
«тс.»
псо́та
«злидні; погана погода; лайка»
псо́тний
«псячий; тлінний, згубний»
псо́тник
«каверзник»
псува́ти
псьо́кати
псьо́чити
«тс.»
псю́га
псю́ка
псю́рка
«(зоол.) кліщовоша, Trichodectes latus; (бот.) вид ранніх поганих слив; поганий гриб»
псю́рник
«псар»
псюрникі́вна
«дочка псаря»
псюрникува́ти
«полювати з псами»
псю́рництво
«полювання з псами»
псю́рницький
«псарний»
псю́рниця
«дружина псаря; аматорка псів»
псюрниче́нко
«син псаря»
псю́рня
«псарня»
пся́ка
псякува́ти
«лаяти (як собаку)»
псяр
«псар»
пся́рка
«печериця, що росте на гної»
пся́рник
«псар Г; бешкетник Ме»
псярня́
«бешкетники»
(зб.)(Ме)
пся́рня
«псарня»
пся́рство
«мерзота»
пся́тина
пся́чий
пся́чити
пся́чка
«собаче лайно»
розпсо́титися
«зіпсуватися морально»
розпсьо́ти́тися
«зійти ні на що»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| paēsa- «прокажений» (перв. «плямистий») | авестійська |
| pasu- «тс.» | авестійська |
| spasyeiti «вистежує» | авестійська |
| пёс | білоруська |
| пес | болгарська |
| pos | верхньолужицька |
| faíhu «гроші» | готська |
| ποικίλος «строкатий» | грецька |
| πέκος «шкура; вовна» | грецька |
| fihu «худоба» | давньоверхньонімецька |
| piśáṅgaḥ «рудуватий, брунатнуватий» | давньоіндійська |
| ріśáḥ «лань» | давньоіндійська |
| páśu «худоба» | давньоіндійська |
| páśyati «дивиться, поглядає» | давньоіндійська |
| пьсъ | давньоруська |
| pecus «худоба, свійська тварина» | латинська |
| specio «дивлюся, спостерігаю» | латинська |
| пес | македонська |
| pjas | нижньолужицька |
| р́аs | полабська |
| pies | польська |
| рьsъ | праслов’янська |
| рьstrъ | праслов’янська |
| рьsъ | праслов’янська |
| пёс | російська |
| па̏с | сербохорватська |
| pes | словацька |
| рès | словенська |
| пьсъ | старослов’янська |
| пе́стрий «тс.» | українська |
| pes | чеська |
псімлічак «гусінь, Deilephila euphorbiae L.» (ент.)
складне слово, очевидно, запозичене зі словацької мови;
пор. слц. psi «собачий», похідне від pes «пес», і mliečnik (бот.) «молочай, Euphorbia», похідне від mlieko «молоко»;
пор. також семантично тотожне н. Wolfsmilchschwärmer, що складається з основ слів Wolf «вовк», Milch «молоко» та Schwärmer «метелик»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Wolfsmilchschwärmer | німецька |
| Wolf «вовк» | німецька |
| Milch «молоко» | німецька |
| Schwärmer «метелик» | німецька |
| psi «собачий» | словацька |
| pes «пес» | словацька |
| mlieko «молоко» | словацька |
| mliečnik | словацька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України