PERSONIFICATION — ЕТИМОЛОГІЯ
персоніфіка́ція «уособлення»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Personifikatión, фр. англ. personification «уособлення» утворено від лат. persōna «особа» за допомогою компонента -ficātio, пов’язаного з facere «робити, чинити»;
р. болг. персонифика́ция, бр. персаніфіка́цыя, п. personifikacja, ч. personifikace, слц. personifikácia, м. схв. персонифика́циjа, слн. personifikácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
персоніфікува́ти
«уособлювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| personification «уособлення» | англійська |
| персаніфіка́цыя | білоруська |
| персонифика́ция | болгарська |
| persōna «особа» | латинська |
| facere «робити, чинити» | латинська |
| персонифика́циjа | македонська |
| Personifikatión | німецька |
| personifikacja | польська |
| персонифика́ция | російська |
| персонифика́циjа | сербохорватська |
| personifikácia | словацька |
| personifikácija | словенська |
| personification «уособлення» | французька |
| personifikace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України