PENIS — ЕТИМОЛОГІЯ
корінь «penis (у чоловіків або самців тварин)»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. заст. korzeń (жарт. згруб.) «чоловічий статевий орган (з XVI ст.); клітор, корінь жіночий», як і ст. korzeń (korzenie) «покоління, рід, плем’я, початок роду, потомство» (з XIV ст.), виникло в результаті переносного вживання korzeń «корінь рослини», спорідненого з укр. ко́рінь «тс.»;
мотивація перенесення не зовсім ясна;
можливо, розвиток семантики польського слова пов’язаний із впливом лат. radix «корінь; коренеплід; нижня частина, низ, основа; (перен.) початок, походження, джерело; (нар.-лат.) penis»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| radix «корінь; коренеплід; нижня частина, низ, основа; (перен.) початок, походження, джерело; (нар.-лат.) penis» | латинська |
| penis | народнолатинська |
| korzeń «чоловічий статевий орган (з XVI ст.); клітор, корінь жіночий» (жарт. згруб.), (заст.) | польська |
| korzeń «покоління, рід, плем’я, початок роду, потомство» (korzenie)(з XIV ст.)(ст.) | польська |
| korzenie (ст.) | польська |
| korzeń (ст.) | польська |
| ко́рінь «тс.» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України