PASTA — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
па́ста
запозичення з італійської мови;
іт. pasta «тісто, тістечко» пов’язане з пізньолат. pasta «тс.», яке походить від гр. πάστη «борошняна підлива», спорідненого з πάστος «солоний, посипаний сіллю», пов’язаним з πάσσω «посипаю, насипаю», спорідненим з лат. quatio «трясу, штовхаю, махаю, коливаю»;
р. бр. болг. м. па́ста, п. ч. слц. вл. pasta, схв. па̏ста, слн. pásta;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
па́ста | білоруська |
па́ста | болгарська |
pasta | верхньолужицька |
πάστη «борошняна підлива» | грецька |
πάστος «солоний, посипаний сіллю» | грецька |
πάσσω «посипаю, насипаю» | грецька |
pasta «тісто, тістечко» | італійська |
quatio «трясу, штовхаю, махаю, коливаю» | латинська |
па́ста | македонська |
pasta «тс.» | пізньолатинська |
pasta | польська |
па́ста | російська |
па̏ста | сербохорватська |
pasta | словацька |
pásta | словенська |
pasta | чеська |
пасте́ль «м’які кольорові олівці для живопису; малюнок, виконаний такими олівцями; відповідний жанр живопису»
запозичення з французької мови;
фр. pastel походить від іт. pastello «тс.», демінутива від pasta «тісто» (оскільки кольорові олівці виготовляють із спеціальної суміші з сухими фарбами);
р. пасте́ль, бр. пастэ́ль, п. ч. слц. вл. pastel, болг. пасте́л, м. пастел, схв. пàстел, пастèла, слн. раstél;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пастэ́ль | білоруська |
пасте́л | болгарська |
pastel | верхньолужицька |
pastello «тс.» | італійська |
pasta «тісто» (оскільки кольорові олівці виготовляють із спеціальної суміші з сухими фарбами) | італійська |
пастел | македонська |
pastel | польська |
пасте́ль | російська |
пàстел | сербохорватська |
пастèла | сербохорватська |
pastel | словацька |
раstél | словенська |
pastel | французька |
pastel | чеська |
патисо́н «різновид гарбуза, Cucurbita pepo L.» (бот.)
фр. pâtisson «тс.» утворено від pâté «пиріг» (плоди цієї рослини формою подібні до пирога), що походить від pâte «тісто, паста», пов’язаного з пізньолат. pasta «тс.»;
запозичення з французької мови;
р. патиссо́н, бр. патысо́н;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
патысо́н | білоруська |
pasta «тс.» | пізньолатинська |
патиссо́н | російська |
pâtisson «тс.» | французька |
pâté «пиріг» (плоди цієї рослини формою подібні до пирога) | французька |
pâte «тісто, паста» | французька |
паште́т
запозичення з німецької мови;
н. Pastéte «паштет, пиріжок» походить від слат. pastátus «запечений у тісті», пов’язаного з pastare «розчиняти тісто», яке зводиться до лат. pasta «тісто»;
р. паште́т, бр. паштэ́т, п. pasztet, ч. paštika, ст. pašteta, слц. paštét(a), вл. pasteta «паштет, пиріжок (з м’ясом)», болг. пасте́т, м. паштета, схв. паште́та, слн. pastéta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пашке́т
«паштет»
паште́тна
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
паштэ́т | білоруська |
пасте́т | болгарська |
pasteta «паштет, пиріжок (з м’ясом)» | верхньолужицька |
pasta «тісто» | латинська |
паштета | македонська |
Pastéte «паштет, пиріжок» | німецька |
pasztet | польська |
паште́т | російська |
паште́та | сербохорватська |
pastátus «запечений у тісті» | середньолатинська |
pastare «розчиняти тісто» | середньолатинська |
paštét(a) | словацька |
pastéta | словенська |
paštika | чеська |
pašteta (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України