PAS — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, запозичення з польської мови;

п. opaska «обв’язка; паперова смужка, якою обв’язують бандероль на пошті» є похідним від opasać «перев’язати, обвити», пов’язаним з pas «пояс»;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. рідк. spaszować «спасувати; поступитися; збідніти; змарніти» є похідним від paszować «поступатися; марніти, худнути», пов’язаного з pasować «тс.», що виводиться від pas «відмова брати участь у даному розиграші (до наступної роздачі карт та ін.)», якому відповідає укр. пас «тс.»;

запозичення з французької мови;

фр. pas «крок» походить від лат. passus «тс.», утвореного від pando «розширюю, розкриваю, розстилаю», пов’язаного з pateo «відкриваюся, простилаюся», спорідненим з ав. paðana- «широкий, довгий, просторий», хет. pittar «тарілка», гр. πετάννμι «розкриваю, розстилаю», πέταλος «розпростертий, широкий»,πέταλον «листок», дісл. fađmr «обійми; сажень, нитка», дангл. faeþm «розпростерті руки, сажень», двн. fadam «сажень; міра завдовжки в розпростерті руки», fadum «тс.», гот. faþa «паркан, огорожа», свн. vade «тс.», лит. petỹs «плече», прус. pette, pettis «тс.»;

р. бр. па, п. ч. pas, схв. па «тс.»;

фр. словосполучення pas de grâce «тс.» складається з компонентів pas «крок» і grâce «грація», що походить від лат. grātia «краса»;

запозичення з французької мови;

р. падегра́с, бр. падэгра́с;

запозичення з французької мови;

фр. словосполучення pas de deux «тс.», букв. «крок двох» складається з компонентів pas «крок» і deux «два», що походить від лат. duos ‹ duo, спорідненого з псл. d(ъ)va, укр. два́;

р. па-де-де́, бр. па-дэ-дэ́, болг. па-де-дьо́;

запозичення з французької мови;

фр. pas de quatre «тс.», букв. «крок чотирьох», складається з компонентів pas «крок» і quatre «чотири», що походить від лат. quattuor, спорідненого з дінд. catvā́raḥ, catvā́ri, псл. četyre, укр. чоти́ри;

р. падека́тр, бр. падэка́тр, болг. па де ка́тър;

фр. pas de patineur «тс.», букв. «крок ковзаняра», складається з компонентів pas «крок» і patineur «ковзаняр», похідного від patin «ковзан», яке утворилося від patte «лапа, нога» неясного походження;

запозичення з французької мови;

р. па-де-патине́р, бр. па-дэ-патыне́р;

запозичення з французької мови;

фр. pas d’Espagne «тс.», букв. «іспанський крок» утворене з компонентів pas «крок» і Espagne «Іспанія»;

р. падеспа́нь, бр. падэспа́нь;

запозичення з французької мови;

фр. словосполучення pas de trois «тс.», букв. «крок трьох», складається з компонентів pas «крок» і trois «три» від лат. trēs «три», спорідненого з дперс. tri, trī, гр. τρεĩς, лит. trỹs, псл. trьjе, укр. три;

р. па-де-труа́, бр. па-дэ-труа́;

очевидно, запозичення з польської мови;

п. pas «пояс», як і ч. слц. слн. рás, вл. нл. раs, схв. пȃс «тс.», є результатом випадіння j між голосними о та а і стягнення цих голосних у основі, яка зводиться до псл. pojasъ «пояс»;

р. заст. пас «один із товстих ременів для підвішування короба карети», бр. пас;

псл. pozdъ;

споріднене з лит. pas «при, біля, до», pãskui «потім, услід», pãstaras «останній», лат. post «після, потім», дінд. paścā́ «ззаду, після», ав. pasča «потім, услід», алб. pas «після», гр. ὄπισϑεν «ззаду, позаду; після», вірм. ǝst «після, потім», тох. В posṭa̱ṃ «тс.»;

іє. *pos-;

кінцеве -dъ того самого походження, що і в nadъ «над»;

р. по́здний, бр. по́зні, др. поздьный, п. późny, ч. pоzdní, слц. pozdný, вл. pozdźe «пізно», pózdni, нл. pozdźe, pózny, полаб. püznü, болг. [по́зден], м. позен, схв. пȍзан, слн. pôzen, стсл. поздѣ «пізно», поздьнъ «пізній», поздъ «тс.»;

псл. pojasъ, похідне від pojasati «оперізувати; оперезати», утвореного за допомогою префікса ро- «по-» від дієслова *jasati, спорідненого з лит. júostas «підперезаний», júosta «пояс», júosti «підперезати», лтс. juôst «тс.», juôsta «пояс», ав. yāsta- «підперезаний», yāh- «пояс», гр. ζωμα «ремінь», ζώνη «пояс», ζώννῡμι «підперізую», ζωστός «підперезаний», алб. nǵeš «підперізую»;

р. бр. болг. по́яс, др. поясъ, п. вл. нл. pas, ч. слц. слн. pás, м. поjас, схв. по̏jа̄c, стсл. погасъ;