PARKA — ЕТИМОЛОГІЯ
па́рка «за римською міфологією -- одна з трьох богинь долі, які від народження людини до смерті пряли її «нитку» (міф.)
запозичення з латинської мови;
лат. Parca «богиня долі» походить від дієслова pario «народжую», пов’язаного з paro «готую, влаштовую, організовую»;
р. бр. болг. па́рка, п. Parka, слн. párka;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| па́рка | білоруська |
| па́рка | болгарська |
| Parca «богиня долі» | латинська |
| pario «народжую» | латинська |
| paro «готую, влаштовую, організовую» | латинська |
| Parka | польська |
| па́рка | російська |
| párka | словенська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України