PANACEA — ЕТИМОЛОГІЯ
панаце́я «ліки в алхіміків, які нібито допомагають від усіх хвороб; універсальний засіб, який нібито зараджує при розв’язанні всіх проблем»
запозичення з французької мови;
фр. panacéе походить від лат. panacēa «всецілющий засіб», яке зводиться до гр. πανάκεια «тс.», пов’язаного з πανακής «який усе зціляє», утвореним з основ παν- «все-» і ἄκος «ліки», що переконливої етимології не має;
р. болг. панаце́я, бр. панацэ́я, п. panaceum, panacea, ч. слц. panacea, схв. панàцеjа, слн. panacéja;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| панацэ́я | білоруська |
| панаце́я | болгарська |
| πανάκεια «тс.» | грецька |
| πανακής «який усе зціляє» | грецька |
| παν- «все-» | грецька |
| ἄκος «ліки» | грецька |
| panacēa «всецілющий засіб» | латинська |
| panaceum | польська |
| panacea | польська |
| панаце́я | російська |
| панàцеjа | сербохорватська |
| panacea | словацька |
| panacéja | словенська |
| panacéе | французька |
| panacea | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України