PALLAS — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з новолатинської мови;

нлат. palladium «тс.» походить від лат. Pallas, род. в. Palladis (ім’я грецької богині війни Афіни);

назву утворив у 1803 році англійський хімік Вільям Волластон (1766–1828), що відкрив цей метал, на честь виявленої в 1802 році малої планети Паллади, названої ім’ям грецької богині війни;

гр. Παλλάς, род. в. Παλλάδος «Паллада», букв. «дівчина», пов’язане з παλλακή, παλλακίς «коханка, наложниця»;

пор. з ав. pairikā «вродлива жінка, що зваблює цнотливих чоловіків» (звідки сперс. parīk «фея, чарівниця», перс. pärī «тс.»);

не виключено, що грецьке й авестійське слова – семітські запозичення (пор. гебр. pīléghesh «коханка, наложниця», арам. pīlagtā́ «тс.»);

р. палла́дий, бр. пала́дый, п. palad, paladium, ч. слц. paládium, болг. пала́дий, схв. пàлāдūj, пàлāдиjум, слн. paládij;

цілком певної етимології не має;

найімовірніше, утворене від фін. pallas, род. в. paltaan «камбала» або кола-лапськ. саам. [pāldes], род. в. [pāltazi] «вид камбали»;

кінцеве -us, можливо, є наслідком штучного підрівнювання форми слова до латинських іменників на -us;

вважається також (Преобр. ІІ 10) германським запозиченням (н. Platteise «камбала», гол. pladijs «тс.»), хоч таке припущення фонетично невмотивоване;

нема достатніх підстав порівнювати з фр. flétan «білий палтус», англ. plat-fisch «палтус» (Горяев 247);

р. па́лтус, ч. plаtýs «камбала», platejs «тс.»;