PALATAL — ЕТИМОЛОГІЯ
палата́льний «(приголосний звук), який завжди вимовляється з додатковим піднесенням спинки язика до твердого піднебіння»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. фр. англ. palatal утворено від нлат. palatalis «піднебінний», похідного від лат. palātum «піднебіння», етимологія якого неясна;
можливо, пов’язане з етруським fala(n)dum «небо»;
р. палата́льный, бр. палата́льны, п. palatalny, ч. palatální, слц. palatálny, болг. палата́лен, м. палатален, схв. па̏латāлан, слн. palatálen;
Фонетичні та словотвірні варіанти
палаталіза́ція
«пом’якшення приголосних звуків завдяки додатковій участі у вимові спинки язика»
палаталізо́ваний
«пом’якшений»
(звук)
палаталізува́ти
«піддавати палаталізації»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| palatal | англійська |
| палата́льны | білоруська |
| палата́лен | болгарська |
| palātum «піднебіння» | латинська |
| палатален | македонська |
| palatal | німецька |
| palatalis «піднебінний» | новолатинська |
| palatalny | польська |
| палата́льный | російська |
| па̏латāлан | сербохорватська |
| palatálny | словацька |
| palatálen | словенська |
| palatal | французька |
| palatální | чеська |
| fala(n)dum «небо» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України