PACIFICATION — ЕТИМОЛОГІЯ
пацифі́зм «політична течія, що засуджує будь-які війни»
запозичення із західноєвропейських мов, найімовірніше з французької;
фр. pacifisme, pacification походять від pacifier «умиротворяти, встановлювати мир; заспокоювати», що виникло з лат. pācifico «мирюся, укладаю мир; заспокоюю, пом’якшую», утвореного з основ іменника pax (род. в. pācis) «мир, спокій; мирний договір», пов’язаного з pactum «договір, угода», та дієслова facio «роблю, чиню, творю»;
р. пацифи́зм, бр. пацыфі́зм, п. pacyfizm, ч. pacifismus, слц. pacifizmus, вл. pacifist «пацифіст», болг. пацифи́зъм, м. пацифи́зам, схв. пацифѝзам, слн. pacifízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пацифіка́тор
«учасник збройного придушення повстання»
пацифіка́ція
«збройне придушення повстання»
пацифікува́ти
«придушувати (повстання)»
пацифі́ст
«прихильник пацифізму»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пацыфі́зм | білоруська |
| пацифи́зъм | болгарська |
| pacifist «пацифіст» | верхньолужицька |
| pācifico «мирюся, укладаю мир; заспокоюю, пом’якшую» | латинська |
| pax «мир, спокій; мирний договір» | латинська |
| pactum «договір, угода» | латинська |
| facio «роблю, чиню, творю» | латинська |
| пацифи́зам | македонська |
| pacyfizm | польська |
| пацифи́зм | російська |
| пацифѝзам | сербохорватська |
| pacifizmus | словацька |
| pacifízem | словенська |
| pacifisme | французька |
| pacifier «умиротворяти, встановлювати мир; заспокоювати» | французька |
| pacification | французька |
| pacification | французька |
| pacification | французька |
| pacification | французька |
| pacification | французька |
| pacifismus | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України