OHR — ЕТИМОЛОГІЯ
ву́хо
псл. *uxo‹ *ouso;
споріднене з лит. ausìs «вухо», лтс. àuss, прус, āusins, гот. ausō, двн. оra, свн. ōre, нвн. Ohr, дангл. eare, дісл. eýra «тс.», ав. uši «вуха; розум», перс. hōs «вухо», гр. οὖρ, лат. auris, алб. vesh (‹*ōus-) «.тс.»;
іє. *ōus-/ *əus;
р. болг. у́хо, бр. ву́ха, др. ухо, п. ч. слц. ucho, вл. wucho, нл. hucho, схв. ухо, слн. uhó, стсл. ѹХО;
Фонетичні та словотвірні варіанти
вуха́нь
вуха́тий
вуша́к
«посудина з вухами Я; великий глек чи діжечка для води Дз»
вуша́н
«глиняний посуд на воду»
ву́шка
«вид печива Me; пельмені Дз»
ву́шко
вушни́й
вушни́к
за́ушень
«ляпас»
зау́шки
«залози на шиї»
зау́шник
«сережка»
зау́шниця
«тс.; стрічка коло сережок; опух за вухом; зябри»
наву́шник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| uši «вуха; розум» | авестійська |
| vesh «.тс.» (‹*ōus-) | албанська |
| ву́ха | білоруська |
| у́хо | болгарська |
| wucho | верхньолужицька |
| ausō | готська |
| οὖρ | грецька |
| eare | давньоанглійська |
| оra | давньоверхньонімецька |
| eýra «тс.» | давньоісландська |
| ухо | давньоруська |
| *ōus-/ | індоєвропейська |
| auris | латинська |
| àuss | латиська |
| ausìs «вухо» | литовська |
| hucho | нижньолужицька |
| Ohr | нововерхньонімецька |
| hōs «вухо» | перська |
| ucho | польська |
| *uxo | праслов’янська |
| у́хо | російська |
| ухо | сербохорватська |
| ōre | середньоверхньнімецька |
| ucho | словацька |
| uhó | словенська |
| ucho | чеська |
| āusins | ? |
| ѹХО | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України