OCHS — ЕТИМОЛОГІЯ

зубри́ти

очевидно, запозичення з російської мови;
р. зубри́ть проникло в літературну мову з шкільного арго, де утворилось лексико-семантичним способом на базі зубри́ть «насікати зубці» › «виконувати важку монотонну роботу», похідного від *zǫbrъ «зуб» (Шанский ЭСРЯ II 6, 113);
за іншим поглядом (Фасмер II 107–108), р. зубри́ть є калькою нім. büffeln «тс.» (від Büffel «буйвіл»), що вже в XVI ст. вживалось на означення важкої праці;
на російському ґрунті основа з вихідним значенням «буйвіл» була замінена основою зубр, хоч цей зв’язок невмотивований, бо зубри не виконують важкої роботи, через що й усе припущення сумнівне;
спроба пов’язати з нім. ochsen «зубрити» від Ochs «віл» (Желтов ФЗ 1875/3, 7) безпідставна;
бр. зубры́ць, болг. зу́бря;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зубри́ло
зубри́стка
зубрі́й
зубря́чка
Етимологічні відповідники

Слово Мова
зубры́ць білоруська
зу́бря болгарська
büffeln німецька
Büffel «буйвіл» німецька
ochsen «зубрити» німецька
Ochs «віл» німецька
*zǫbrъ «зуб» праслов’янська
зубри́ть російська
зубри́ть «тс.» (від Büffel «буйвіл») російська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України