OCELOT — ЕТИМОЛОГІЯ
оцело́т «великий дикий кіт у Центральній та Південній Америці, Felis pardalis» (зоол.)
запозичення з німецької або французької мови;
нім. Îzelot, фр. ocelot «тс.» походять від нагуатлського ocelotl «тигр, ягуар»;
р. болг. оцело́т, бр. ацэло́т, п. слц. вл. ocelot, схв. оцелот;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ацэло́т | білоруська |
| оцело́т | болгарська |
| ocelot | верхньолужицька |
| Îzelot | німецька |
| ocelot | польська |
| оцело́т | російська |
| оцелот | сербохорватська |
| ocelot | словацька |
| ocelot «тс.» | французька |
| ocelotl «тигр, ягуар» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України