OBSTRUCTION — ЕТИМОЛОГІЯ
обстру́кція «демонстративна дія з метою зриву якихось заходів, пропозицій»
запозичення із західноєвропейських мов;
н. Obstruktión, фр. англ. obstruction походять від лат. obstrūctio «закупорка, перепона, перешкода», пов’язаного з дієсловом obstruere «забудувати, зробити недоступним», утвореним з префікса ob- «проти-, до-» і дієслова struere «будувати»;
р. болг. обстру́кция, бр. абстру́кцыя, п. obstrukcja, ч. obstrukce, слц. obštrukcia, м. опструкциjа, схв. опстру̀кциjа, слн. obstrúkcija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
обструкти́вний
обструкці́йний
обструкціоні́зм
обструкціоні́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| obstruction | англійська |
| абстру́кцыя | білоруська |
| обстру́кция | болгарська |
| obstrūctio «закупорка, перепона, перешкода» | латинська |
| опструкциjа | македонська |
| Obstruktión | німецька |
| obstrukcja | польська |
| обстру́кция | російська |
| опстру̀кциjа | сербохорватська |
| obštrukcia | словацька |
| obstrúkcija | словенська |
| obstruction | французька |
| obstrukce | чеська |
| obstruere «забудувати, зробити недоступним» | ? |
| ob- «проти-, до-» | ? |
| struere «будувати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України