NUANCE — ЕТИМОЛОГІЯ
нюа́нс «тонке розрізнення; ледве помітний відтінок»
запозичення з французької мови;
фр. nuance «відтінок, нюанс» пов’язане з nuer «відтіняти», похідним від nue «хмара», що виникло з лат. nūbēs (‹ *snoudhis) «тс.», спорідненого з ав. snaoδa- «хмари», гр.νυϑόν «темне», кімр. nudd «туман»;
р. бр. болг. нюа́нс, п. niuans, ч. nuance, слц. nuansa, м. ниjа́нса, схв. ниjàнса, ниàнса, слн. niánsa;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нюансува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
snaoδa- «хмари» | авестійська |
нюа́нс | білоруська |
нюа́нс | болгарська |
νυϑόν «темне» | грецька |
nudd «туман» | кімрська |
nūbēs «тс.» (‹ *snoudhis) | латинська |
*snoudhis | латинська |
ниjа́нса | македонська |
niuans | польська |
нюа́нс | російська |
ниjàнса | сербохорватська |
ниàнса | сербохорватська |
nuansa | словацька |
niánsa | словенська |
nuance «відтінок, нюанс» | французька |
nuer «відтіняти» | французька |
nue «хмара» | французька |
nuance | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України