NOVATION — ЕТИМОЛОГІЯ
нова́ція «нововведення»
запозичення із західноєвропейських мов;
нім. Novatión, фр. англ. novation походять від пізньолат. novātiō «оновлення», пов’язаного з дієсловом лат. novo, -āre «оновляти», похідним від novus «новий»;
р. болг. нова́ция, бр. нава́цыя, п. nowacja, ч. novace, слц. novácia, схв. нова́циjа;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| novation | англійська |
| нава́цыя | білоруська |
| нова́ция | болгарська |
| novo | латинська |
| -āre «оновляти» | латинська |
| novus «новий» | латинська |
| Novatión | німецька |
| novātiō «оновлення» | пізньолатинська |
| nowacja | польська |
| нова́ция | російська |
| нова́циjа | сербохорватська |
| novácia | словацька |
| novation | французька |
| novace | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України