NOUVEAU — ЕТИМОЛОГІЯ

нувори́ш «людина, що швидко розбагатіла шляхом торговельних спекуляцій; багатій-вискочка»

запозичення з французької мови;
фр. nouveau riche «тс.» (букв. «новий багач») складається з прикметника nouveau «новий», що походить від лат. novellus, демінутива до novus, спорідненого з дінд. návaḥ, гр. νέος, псл. novъ «тс.», укр. нови́й, та іменника riche «багатій», що походить від франкського *riki «могутній», спорідненого з днн. rīki «правитель; могутній, багатий», дісл. rīkr, двн. rīhhi, гот. reiks «тс.», далі з лат. rex (regis) «цар», пов’язаним з rego «спрямовую, керую, паную», дінд. rā́jaḥ «цар»;
р. нувори́ш, п. nuworysz;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
reiks «тс.» готська
νέος грецька
rīhhi давньоверхньонімецька
návaḥ давньоіндійська
rā́jaḥ «цар» давньоіндійська
rīkr давньоісландська
rīki «правитель; могутній, багатий» давньонижньонімецька
novellus латинська
riche «багатій» латинська
rex «цар» (regis) латинська
rego «спрямовую, керую, паную» латинська
novus латинська
regis латинська
nuworysz польська
novъ «тс.» праслов’янська
нувори́ш російська
нови́й українська
*riki «могутній» фракійська
nouveau riche «тс.» (букв. «новий багач») французька
nouveau «новий» французька
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України