NOUVEAU — ЕТИМОЛОГІЯ
нувори́ш «людина, що швидко розбагатіла шляхом торговельних спекуляцій; багатій-вискочка»
запозичення з французької мови;
фр. nouveau riche «тс.» (букв. «новий багач») складається з прикметника nouveau «новий», що походить від лат. novellus, демінутива до novus, спорідненого з дінд. návaḥ, гр. νέος, псл. novъ «тс.», укр. нови́й, та іменника riche «багатій», що походить від франкського *riki «могутній», спорідненого з днн. rīki «правитель; могутній, багатий», дісл. rīkr, двн. rīhhi, гот. reiks «тс.», далі з лат. rex (regis) «цар», пов’язаним з rego «спрямовую, керую, паную», дінд. rā́jaḥ «цар»;
р. нувори́ш, п. nuworysz;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
reiks «тс.» | готська |
νέος | грецька |
rīhhi | давньоверхньонімецька |
návaḥ | давньоіндійська |
rā́jaḥ «цар» | давньоіндійська |
rīkr | давньоісландська |
rīki «правитель; могутній, багатий» | давньонижньонімецька |
novellus | латинська |
riche «багатій» | латинська |
rex «цар» (regis) | латинська |
rego «спрямовую, керую, паную» | латинська |
novus | латинська |
regis | латинська |
nuworysz | польська |
novъ «тс.» | праслов’янська |
нувори́ш | російська |
нови́й | українська |
*riki «могутній» | фракійська |
nouveau riche «тс.» (букв. «новий багач») | французька |
nouveau «новий» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України