NOT — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ну́да́ «нудьга; нудьгар; [нудота]»
псл. nuda «набридливе умовляння, спонука (словами)»;
споріднене з дінд. nudáti «відштовхує, проганяє», nōdayati «підганяє», дангл. nīed «потреба, примус», англ. need «потреба; нужда, злидні», днн. nōd, дісл. nauð(r), двн. nōt, нвн. Not «тс.», гот. nauþs «потреба, примус; нужда, злидні», nauþjan «примушувати», двн. niot «сильне бажання, прагнення», niet «тс.», лит. pa-nū́sti «відчути бажання, захотіти», прус. nautis «потреба; нужда, злидні», іє. *nāu̯-, *nǝu̯-, *nū- «стомлювати(ся)»;
р. нуда́ «силування, примушування; нудота; [нестерпні для худоби ґедзі, мухи та інші комахи; набридлива, настирлива людина]», бр. нуда́ «нудьга, скука; [нечистота на тілі і на голові; воші; злидні, голод; плач, туга; неспокійна, надокучлива людина]», др. нудити «примушувати, спонукати», п. nuda «нудота, скука; [воші]», ч. слц. nuda «нудьга, нудота, скука», болг. ну́дя «примушувати», м. нуди «пропонувати», схв. нy̏дити «тс.; частувати», слн. núditi «пропонувати, давати», стсл. ноудити «примушувати», нѫдити «тс.» (назалізація вторинна);
Фонетичні та словотвірні варіанти
зану́да
изну́да
«нудьга»
нуд
«нудьга»
ну́джа
«нудота»
ну́ди
«тс.»
ну́ди́ти
нудки́й
«нудний»
нудли́вий
«тс.»
ну́дни́й
ну́дниця
«яка набридає, яка наводить нудьгу»
нуднува́тий
нудо́та
нудо́тний
нудь
«нудьга; нудота; пристрасть О»
ну́дьба
«нудьга»
нудьга
нудьга́ти
«мучити»
нудьгува́ти
нудяни́й
«нудний»
нудя́чка
«нудота»
онудні́ти
«занудьгувати, сидячи без роботи»
прину́да
«примус, вимушеність, неприродна поведінка, манірність»
при́нуткий
(у виразі заст. лайл. [хри́бра при́тяшка та при́нутка])
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
need «потреба; нужда, злидні» | англійська |
нуда́ «нудьга, скука; [нечистота на тілі і на голові; воші; злидні, голод; плач, туга; неспокійна, надокучлива людина]» | білоруська |
ну́дя «примушувати» | болгарська |
nauþs «потреба, примус; нужда, злидні» | готська |
nauþjan «примушувати» | готська |
nīed «потреба, примус» | давньоанглійська |
nōt | давньоверхньонімецька |
niot «сильне бажання, прагнення» | давньоверхньонімецька |
niet «тс.» | давньоверхньонімецька |
nudáti «відштовхує, проганяє» | давньоіндійська |
nōdayati «підганяє» | давньоіндійська |
nauð(r) | давньоісландська |
nōd | давньонижньонімецька |
нудити «примушувати, спонукати» | давньоруська |
*nāu̯- | індоєвропейська |
*nǝu̯- | індоєвропейська |
*nū- «стомлювати(ся)» | індоєвропейська |
pa-nū́sti «відчути бажання, захотіти» | литовська |
нуди «пропонувати» | македонська |
Not «тс.» | нововерхньонімецька |
nuda «нудота, скука; [воші]» | польська |
nuda «набридливе умовляння, спонука (словами)» | праслов’янська |
nautis «потреба; нужда, злидні» | прусська |
нуда́ «силування, примушування; нудота; [нестерпні для худоби ґедзі, мухи та інші комахи; набридлива, настирлива людина]» | російська |
нy̏дити «тс.; частувати» | сербохорватська |
nuda «нудьга, нудота, скука» | словацька |
núditi «пропонувати, давати» | словенська |
ноудити «примушувати» | старослов’янська |
нѫдити «тс.» (назалізація вторинна) | старослов’янська |
nuda «нудьга, нудота, скука» | чеська |
цейтно́т «нестача часу на обдумування ходів у шаховій або шашковій партії»
запозичення з німецької мови;
н. Zeitnot «тс.» – складне слово, утворене з іменників Zeit «час», спорідненого з свн. двн. zīt, днн. дангл. tīd, гол. tijd «тс.», англ. tide «пора року, сезон; приплив і відплив», що зводяться до герм. *tī, похідного від іє. *dī/dā(i) «ділити, розрізати», та Not «потреба», спорідненого з двн. свн. nōt, днн. nōd, гол. nood, англ. need «тс.», прус. nautis «тс.», іє. *nāw-/něw-/nū- «стомлювати; набридати», до якого зводяться також стсл. навити «стомлювати», ч. ст. naviti «морити, мучити»;
р. цейтно́т, бр. цэйтно́т, болг. ца́йтнот, м. цаjтнот;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
tide «пора року, сезон; приплив і відплив» | англійська |
need «тс.» | англійська |
цэйтно́т | білоруська |
ца́йтнот | болгарська |
*tī | германські |
tijd «тс.» | голландська |
nood | голландська |
tīd | давньоанглійська |
zīt | давньоверхньонімецька |
nōt | давньоверхньонімецька |
tīd | давньонижньонімецька |
nōd | давньонижньонімецька |
*dī/dā(i) «ділити, розрізати» | індоєвропейська |
*nāw-/něw-/nū «стомлювати; набридати» | індоєвропейська |
цаjтнот | македонська |
Zeitnot «тс.» | німецька |
nautis «тс.» | прусська |
цейтно́т | російська |
zīt | середньоверхньнімецька |
nōt | середньоверхньнімецька |
навити «стомлювати» | старослов’янська |
naviti «морити, мучити» | чеська |
Zeit «час» | ? |
Not «потреба» | ? |
naviti «морити, мучити» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України