NORD — ЕТИМОЛОГІЯ

через російське посередництво запозичене з голландської мови;

гол. noord «північ» споріднене з двн. nord, нвн. Nord, дісл. norðr «тс.», дінд. narakaḥ «пекло», гр. νέρϑε(ν) «унизу, знизу», νέρτερος «нижній»;

р. бр. болг. норд, п. nordowy «північний», ч. слц. nordický «північноєвропейський», схв. нòрдūjскū, слн. nórdijski «тс.»;

очевидно, запозичене зі скандинавських мов через посередництво німецької (нім. Normánne «тс.»);

шв. norrman «норвежець, норман», дісл. norðmaðr «тс.» утворені відповідно від шв. norr «північ», дісл. norð, споріднених з нвн. Nord, гол. noord «тс.», і шв. man «людина», дісл. maðr «тс.», споріднених з двн. man «людина, чоловік», нвн. Mann «чоловік», псл. mǫžь «тс.», укр. муж;

р. норма́нн, бр. нарма́н, п. Normanowie (мн.), ч. слц. Norman, болг. норма́нин, схв. Норма́ни (мн.);