NIT — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ни́ти́ «пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімаються нитки основи»
псл. *nitъ (мн. *nity), *nitjenici, *nitjenъky, пов’язані з nitь, укр. ни́тка;
споріднені з лит. nýtis «реміза (у ткацькому верстаті)», лтс. nīts «частина ткацького верстата»;
р. [ни́ты] «пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімаються нитки основи», [нит, ни́та, ни́тченки, ни́тяницы, ни́ченицы, ни́ченки], бр. ніт, п. [nit, nica, nicenica], nicienica, nicielnica, [niczelnica, nicionka], слц. nitel’nicа, болг. ни́щи, ни́щелки, схв. нȕти, [nićаnice], слн. [niti], ničálnice «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
начийниця
«тс.»
начільниці
ни́тяльниці
«основа (тканини)»
ни́чалниця
«нитяна петля в ткацькому верстаті для підняття ниток основи»
ни́чаниці
ничелни́ці
ни́че́льниці
«тс.; основа (тканини) Ж»
ни́чени́ці
«тс.»
ничи́йниці
ничи́йниці
ни́чилниці
«пристрій у ткацькому верстаті»
ни́чильниці
ни́чиниці
ни́чільниці
«круглі дрючки з рівцями по обох кінцях, на яких є петлі (нитки)»
(у ткацькому верстаті)
ніт
«начиння у ткацькому верстаті»
ні́чилниці
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ніт | білоруська |
| ни́щи | болгарська |
| ни́щелки | болгарська |
| nīts «частина ткацького верстата» | латиська |
| nýtis «реміза (у ткацькому верстаті)» | литовська |
| nit | польська |
| nica | польська |
| nicenica | польська |
| nicienica | польська |
| nicielnica | польська |
| niczelnica | польська |
| nicionka | польська |
| *nitъ (мн. *nity) | праслов’янська |
| *nitjenici | праслов’янська |
| *nitjenъky | праслов’янська |
| *nity | праслов’янська |
| ни́ты «пристрій у ткацькому верстаті, за допомогою якого піднімаються нитки основи» | російська |
| нит | російська |
| ни́та | російська |
| ни́тченки | російська |
| ни́тяницы | російська |
| ни́ченицы | російська |
| ни́ченки | російська |
| нȕти | сербохорватська |
| nićаnice | сербохорватська |
| nitel'nicа | словацька |
| niti «тс.» | словенська |
| ničálnice «тс.» | словенська |
| ни́тка | українська |
ни́тка
псл. nitь;
споріднене з лит. nýtis «реміза (у ткацькому верстаті)», лтс. nīts «частина ткацького верстата», дінд. niví- «пов’язка на стегнах, фартух», nīvī- «тс.», з чергуванням голосних: гр. νέω «пряду», νήϑω «тс.», νημα «нитка, пряжа», лат. neo, nēre «прясти, ткати», nēmen «пряжа», nētus «тс.», двн. nājan «шити», nāan, nāwan «тс.», гот. nēþla «голка», дірл. snāthe «нитка», лтс. snāt «слабо скручувати», snāte «полотняне покривало», дінд. snā́yati «закутує, одягає»;
іє. *(s)nē-, *(s)nō-, *(s)nei-, *sneu- «зв’язувати, зсукувати, шити, прясти»;
р. нить, ни́тка, бр. ніць, ні́тка, др. нить, нитъка, п. вл. nić, nitka, ч. nit, nitka, слц. nit’, nitka, нл. niś, nitka, полаб. nait, болг. ни́та, ни́шка, м. нишка, [нитка], схв. нȕт, слн. nìt, nítka, стсл. нить;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ни́титися
«обтріпуватися»
нитка́р
ниткова́тий
«ниткоподібний»
нитча́к
«нитчастий черв’як»
(зоол.)
нитча́стий
нитча́тий
«тс.»
ни́тчина
«нитка»
нить
ни́тяний
ни́тянка
ниць
«нитки»
ни́ця
«ниточка»
пони́тчина
«корпія»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ніць | білоруська |
| ні́тка | білоруська |
| ни́та | болгарська |
| ни́шка | болгарська |
| nić | верхньолужицька |
| nitka | верхньолужицька |
| nēþla «голка» | готська |
| νέω «пряду» | грецька |
| νήϑω «тс.» | грецька |
| νῆμα «нитка, пряжа» | грецька |
| nājan «шити» | давньоверхньонімецька |
| nāan | давньоверхньонімецька |
| nāwan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| niví- «пов’язка на стегнах, фартух» | давньоіндійська |
| nīvī- «тс.» | давньоіндійська |
| snā́yati «закутує, одягає» | давньоіндійська |
| snāthe «нитка» | давньоірландська |
| нить | давньоруська |
| нитъка | давньоруська |
| *(s)nē- | індоєвропейська |
| *(s)nō- | індоєвропейська |
| *(s)nei- | індоєвропейська |
| *sneu- «зв’язувати, зсукувати, шити, прясти» | індоєвропейська |
| neo | латинська |
| nēre «прясти, ткати» | латинська |
| nēmen «пряжа» | латинська |
| nētus «тс.» | латинська |
| nīts «частина ткацького верстата» | латиська |
| snāt «слабо скручувати» | латиська |
| snāte «полотняне покривало» | латиська |
| nýtis «реміза (у ткацькому верстаті)» | литовська |
| нишка | македонська |
| нитка | македонська |
| niś | нижньолужицька |
| nitka | нижньолужицька |
| nait | полабська |
| nić | польська |
| nitka | польська |
| nitь | праслов’янська |
| нить | російська |
| ни́тка | російська |
| нȕт | сербохорватська |
| nit' | словацька |
| nitka | словацька |
| nìt | словенська |
| nítka | словенська |
| нить | старослов’янська |
| nit | чеська |
| nitka | чеська |
ніт «заклепка МСБГ; металевий цвях, що з’єднує два шматки металу»
запозичення з німецької мови;
н. Niet «заклепка» споріднене з гол. niet «тс.», двн. (bi)hniotan «прикріплювати», дісл. hnjōða «бити, ударяти, клепати», гр.κνύϑος «маленька колючка»;
бр. ніт «болт», п. слц. nit «заклепка», ч. nýt, вл. nyt, nita «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ніто́ваний
«скріплений заклепками»
нітува́ти
«запаювати дірку в посудині МСБГ; з’єднувати приклепаним цвяхом; заковувати; спаювати»
нют
«заклепка Ж; гвіздок, за допомогою якого скріплюється шина в колесі ЛЖит»
ню́та
«заклепка, спайка»
нютува́ти
«заклепувати, спаювати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ніт «болт» | білоруська |
| nyt «тс.» | верхньолужицька |
| nita «тс.» | верхньолужицька |
| niet «тс.» | голландська |
| κνύϑος «маленька колючка» | грецька |
| (bi)hniotan | давньоверхньонімецька |
| hnjōða «бити, ударяти, клепати» | давньоісландська |
| Niet «заклепка» | німецька |
| nit «заклепка» | польська |
| nit «заклепка» | словацька |
| nýt | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України