NICKEL — ЕТИМОЛОГІЯ
ні́кель
запозичення з німецької мови;
нім. Níckel «нікель» походить від шв. nickel, що є скороченою формою, введеною в ужиток шведським мінералогом А. Кронштедтом, від kopparnickel «тс.», кальки нім. Kupfernickel «червоний нікелевий колчедан», букв. «мідний (гном) Нікель», у якому компонент -nickel є зменшувальною формою від Nikolaus, імені одного з гномів, підземних «духів-карликів»;
р. ни́кель, бр. ні́кель, п. nikiel, ч. nikl, слц. nikel, болг. м. ни́кел, схв. нѝкал, нȕкл, слн. níkelj;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нікелі́н
нікелюва́льний
нікелюва́льник
нікелюва́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
ні́кель | білоруська |
ни́кел | болгарська |
ни́кел | македонська |
Níckel «нікель» | німецька |
kopparnickel «тс.» | німецька |
Kupfernickel «червоний нікелевий колчедан» | німецька |
-nickel | німецька |
Nikolaus | німецька |
nikiel | польська |
ни́кель | російська |
нѝкал | сербохорватська |
нȕкл | сербохорватська |
nikel | словацька |
níkelj | словенська |
nikl | чеська |
nickel | шведська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України