NI — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
вні́ве́ць «дощенту, зовсім»
запозичення з польської мови;
п. wniwecz, [wniwco], як і ч. vniveč, слц. vnivoč, утворилося з елементів w-ni-we-cz, де w-, we- відповідає українському прийменнику в, ni – частці ні, cz/c є знахідним відмінком займенника со «що»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
въ нивецъ
(1599)
въ нивечь
(1494)
уніве́ць
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wniwecz | польська |
| vnivoč | словацька |
| vniveč | чеська |
| wniwco | ? |
| w-ni-we-cz | ? |
| w-, we- відповідає українському прийменнику в | ? |
| ni частці ні | ? |
| cz/c є знахідним відмінком займенника со «що» | ? |
наніве́ць «нінащо»
видозмінене запозичення з польської мови;
п. wniwecz виникло з прийменника w і складної форми niwecz «ні в що», утвореної з частки ni «ні», прийменника we «в» (з е на місці ъ у сильній позиції) і займенникової основи cz- «що»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
уніве́ць
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| wniwecz виникло з прийменника w і складної форми niwecz «ні в що» | польська |
| ni «ні» | ? |
| cz- «що» | ? |
не
псл. ne;
споріднене з лит. nè «не», ne- «не, не-», лтс. ne «не; ні», гот. двн. ni «не», ірл. ne- в nech «хто-небудь», лат. ne- «не, не-» (в nesciō, -īre «не знати», neuter «жоден з двох, ні той ні інший», nefās «беззаконня, нечестя» тощо), дінд. ná «не», ав. na- в nava «зовсім не, аж ніяк не»;
іє. *nn̥;
ще в балтослов’янську епоху *ne витіснило іншу заперечну частку, що вживалася виключно в сполученні і виникла з іє. * n̥ (нульовий ступінь чергування до *nĕ), рефлексами якого є дінд. a-, an-, гр. ἀ, ἀν-, лат. in-, гот. нвн. un-, дірл. an-, вірм. an-, тох. an-, en-, можливо, також псл. ǫ- ‹ *on- (у словах *ǫbogъ «убогий», *ǫrodъ «виродок» та ін.);
р. бр. др. болг. м. схв. не, п. nie, ч. ne, слц. ne-, вл. нл. ně, nje-, слн. ne, стсл. нє;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не-
(напр., невда́ча, неприє́мний, нена́видіти, неаби́як)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| na- в nava «зовсім не, аж ніяк не» | авестійська |
| не | білоруська |
| не | болгарська |
| ně | верхньолужицька |
| nje- | верхньолужицька |
| an- | вірменська |
| ni «не» | готська |
| un- | готська |
| ἀ | грецька |
| ni «не» | давньоверхньонімецька |
| ná «не» | давньоіндійська |
| a- | давньоіндійська |
| an- | давньоірландська |
| не | давньоруська |
| *nn̥ | індоєвропейська |
| *n̥ (нульовий ступінь чергування до *nĕ) | індоєвропейська |
| ne- в nech «хто-небудь» | ірландська |
| ne- «не, не-» (в nesciō, -īre «не знати», neuter «жоден з двох, ні той ні інший», nefās «беззаконня, нечестя» тощо) | латинська |
| in- | латинська |
| ne «не; ні» | латиська |
| nè «не» | литовська |
| не | македонська |
| ně | нижньолужицька |
| nje- | нижньолужицька |
| un- | нововерхньонімецька |
| nie | польська |
| ne | праслов’янська |
| ǫ- ‹ *on- (у словах *ǫbogъ «убогий», *ǫrodъ «виродок» та ін.) | праслов’янська |
| не | російська |
| не | сербохорватська |
| ne- | словацька |
| ne | словенська |
| нє | старослов’янська |
| ne | чеська |
| ne- «не, не-» | ? |
| *ne | ? |
| an- | ? |
| ἀν- | ? |
| an- | ? |
| en- | ? |
ни «ні» (спол.)
споріднене з лит. neĩ «ні», niẽ-kas «ніхто, ніщо», лтс. nei «ні, навіть не», гот. nei «не», двн. nī «тс.», лат. nī «не, щоб не», ст. nei «тс.», ав. naē-čiš «ні один, жоден»;
в українській мові, за винятком окремих говорів, витіснене звуковою формою ні (‹ нѣ);
іє. *nei;
псл. ni;
р. др. болг. м. схв. ни, ни-, бр. ні, ні-, п. ч. слц. нл. слн. ni, ni-, вл. ni-, полаб. ni- (nit’ėd// nit’ėdn̥ «ніде»), стсл. ни, ни-;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ни-
(в утвореннях [ничо́го] «нічого» Ж, [ния́к] «ніяк» Ж, [нияки́й] «ніякий» Ж тощо)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| naē-čiš «ні один, жоден» | авестійська |
| ні | білоруська |
| ні- | білоруська |
| ни | болгарська |
| ни- | болгарська |
| ни- | болгарська |
| ни- | болгарська |
| ni- | верхньолужицька |
| nei «не» | готська |
| nī «тс.» | давньоверхньонімецька |
| ни | давньоруська |
| ни- | давньоруська |
| ни- | давньоруська |
| ни- | давньоруська |
| *nei | індоєвропейська |
| nī «не, щоб не» | латинська |
| nei «тс.» | латинська |
| nei «ні, навіть не» | латиська |
| neĩ «ні» | литовська |
| niẽ-kas «ніхто, ніщо» | литовська |
| ни | македонська |
| ни- | македонська |
| ни- | македонська |
| ни- | македонська |
| ni | нижньолужицька |
| ni- | нижньолужицька |
| nit'ėd // nit'ėdn̥ | пізньолатинська |
| nit'ėd // nit'ėdn̥ | пізньолатинська |
| ni- (nit’ėd// nit’ėdn̥ «ніде») | полабська |
| ni | польська |
| ni- | польська |
| ni | праслов’янська |
| ни | російська |
| ни- | російська |
| ни | сербохорватська |
| ни- | сербохорватська |
| ни- | сербохорватська |
| ни- | сербохорватська |
| ni | словацька |
| ni- | словацька |
| ni | словенська |
| ni- | словенська |
| ни | старослов’янська |
| ні (‹ нѣ) | українська |
| ни- | українська |
| ni | чеська |
| ni- | чеська |
ни (вказівна частка)
очевидно, запозичення з угорської мови;
уг. ni «ось, дивись» етимологічно не зовсім ясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ni «ось, дивись» | угорська |
ни́гда «ніко́ли»
псл. nikъda «ніколи», що складається з ni «ні» (пор. укр. [ни] «ні») і kъda «коли» (пор. ч. ст. kda «коли», схв. gdȁ, слн. [gdā], стсл. къда «тс.»), яке у формі гда збереглося в укр. [гдась] «колись»;
збереження форм в українських говорах могло бути підтримане впливом польської мови;
др. никъгда, никъгды, п. nigdy, [nigda], ч. слц. nikdy, вл. nihdy, нл. nigda, nigdy, ст. nikda, nikdy, схв. нȕгда, стсл. никъда;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ни́ґда
ни́гди
ни́ґди
ніґда
ні́гди
ні́ґди
ні́кде
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nihdy | верхньолужицька |
| никъгда | давньоруська |
| никъгды | давньоруська |
| nigda | нижньолужицька |
| nigdy | нижньолужицька |
| nikda | нижньолужицька |
| nikdy | нижньолужицька |
| nigdy | польська |
| nigda | польська |
| nikъda «ніколи» | праслов’янська |
| ni «ні» (пор. укр. [ни] «ні») | праслов’янська |
| kъda «коли» (пор. ч. ст. kda «коли», схв. gdȁ, слн. [gdā], стсл. къда «тс.») | праслов’янська |
| gdȁ | сербохорватська |
| нȕгда | сербохорватська |
| nikdy | словацька |
| gdā | словенська |
| къда | старослов’янська |
| никъда | старослов’янська |
| гда | українська |
| гдась «колись» | українська |
| kda | чеська |
| nikdy | чеська |
низ
раніше -zъ виводилося з zi, якому відповідає дінд. -gha (Mikl. EW 69);
кінцеве -zъ виводять з форманта -g̑ho (Skok II 520) або пояснюють його виникнення впливом vъz- (Trautmann 198–199; Machek ESJČS 327), bezъ «без» і *perzъ «крізь» (Holub–Kop. 246) чи злиттям іє. *ni- «униз» і *nis (пор. дінд. niṣ-, níḥ «геть») з переходом s в z (Machek ESJČ 400);
іє. *nī˘- «униз, унизу»;
псл. nizъ «униз»;
споріднене з дінд. ní «униз», nitarā́m «донизу», ав. nī «униз», дперс. niy «тс.», вірм. ni «низький», гр. νειόϑεν «знизу»,νειός «поле, нива» (власне «низька місцевість, долина»), дісл. niðr «униз», двн. nidar «тс.»;
р. низ «низ», бр. ніз «тс.», др. низъ «місце, що знаходиться нижче від інших», п. [niz] «низьке місце, низовина, пониззя, долина», ч. niz «низина», слц. nízky «низький», вл. нл. niski, полаб. naist’n̥, болг. низ «по», м. низ «униз по; по; через», схв. нȗз «низина», низ «униз з, униз по», слн. nìz «униз по», стсл. низъ «униз»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дони́зу
знижа́ти
зни́жка
зни́жувати
зниза́ти
(плечима)
зни́зити
зни́зу
ізни́зу
наднизо́вий
«який знаходиться вище»
нани́з
нанизу
ни́жей
«нижче»
ни́жни́к
«валет; робітник, який при розпилюванні дерева на дошки стоїть внизу»
ни́жниця
«нижній поверх»
ни́жній
ни́жня
«нижчі службовці»
(зб.)
нижня́к
«робітник, який при розпилюванні дерева на дошки стоїть внизу; південний вітер, вітер з низу річки»
ни́жчати
«ставати нижчим»
ни́жчий
ни́зень
«низовина, долина»
низє́бух
«людина низького росту»
низина
ни́зити
«понижувати»
низме́нний
«який має низьке положення»
низмина́
«вологе, низьке місце»
низо́в'я
низо́ве́ць
«запорізький козак»
(заст.)
низо́ви́й
низови́к
низо́вина
низо́вка
«вітер з моря, гирла річки, що дме низом»
ни́зом
низо́та́
«(зб.) нижчі; низовина, долина Ж»
низь
«спосіб вишивання; [низ ЛексПол; низина; напрям, в якому тече вода Ж]»
низьки́й
ни́зьок
«яма, нора; отвір»
низьо́та
«дуже низьке місце»
ни́зя
«спосіб вишивання (знизу)»
низя́нин
«той, хто живе в нижній частині села; той, хто живе в басейні нижньої течії річки»
о́бнижка
«знижка»
обни́жник
«знак пониження»
перени́зина
«розташована впоперек долина»
перенизи́ти
«дуже понизити»
по́ниж
понижа́ти
пони́же
пониже́но
«покірно»
понижи́ти
«знизити, понизити»
пони́жувальний
пони́жувати
пони́жувач
пони́жчати
пони́жче
пони́ззя
пони́зити
понизо́в'я
понизу́
пони́зше
«понижче»
по́низький
«занадто низький»
по́нис
«тс.»
принижа́ти
прини́жувати
прини́зити
прини́зливий
прони́зий
«нижчий»
спідни́зу
уни́з
унизу
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nī «униз» | авестійська |
| ніз «тс.» | білоруська |
| низ «по» | болгарська |
| niski | верхньолужицька |
| ni «низький» | вірменська |
| νειόϑεν «знизу» | грецька |
| νειός «поле, нива» (власне «низька місцевість, долина») | грецька |
| nidar «тс.» | давньоверхньонімецька |
| -gha | давньоіндійська |
| ní «униз» | давньоіндійська |
| nitarā́m «донизу» | давньоіндійська |
| niðr «униз» | давньоісландська |
| niy «тс.» | давньоперська |
| низъ «місце, що знаходиться нижче від інших» | давньоруська |
| -zъ | індоєвропейська |
| zi | індоєвропейська |
| -zъ | індоєвропейська |
| *perzъ «крізь» | індоєвропейська |
| *ni- «униз» | індоєвропейська |
| *nis (пор. дінд. niṣ-, níḥ «геть»)(Machek ESJČ 400) | індоєвропейська |
| -g̑ho | індоєвропейська |
| vъz- | індоєвропейська |
| bezъ | індоєвропейська |
| *nī˘- «униз, унизу» | індоєвропейська |
| низ «униз по; по; через» | македонська |
| niski | нижньолужицька |
| naist'ẽ | полабська |
| niz «низьке місце, низовина, пониззя, долина» | польська |
| nizъ «униз» | праслов’янська |
| низ «низ» | російська |
| нȗз «низина» | сербохорватська |
| низ «униз з, униз по» | сербохорватська |
| nízky «низький» | словацька |
| nìz «униз по» | словенська |
| низъ «униз» | старослов’янська |
| niz «низина» | чеська |
нич «нічого; ніщо»
псл. ničь «ніщо», утворене із заперечної частки ni «ні» і питально-неозначеного займенника čь «що»;
др. ничь «ніщо», ниче, слц. nič «тс.», полаб. nic, слн. nìč, стсл. ничь «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
за́нич
«мати за ніщо, не поважати»
на́нич
«у ніщо»
наніні́ч
«тс.»
ніч
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ничь «ніщо» | давньоруська |
| ниче | давньоруська |
| nic | полабська |
| ničь «ніщо» | праслов’янська |
| ni «ні» | праслов’янська |
| čь «що» | праслов’янська |
| nič «тс.» | словацька |
| nìč | словенська |
| ничь «тс.» | старослов’янська |
ні (заперечно-єднальний сполучник, напр., ні я, ні ти; відокремлена частина заперечного займенника, напр., ні до кого)
результат заміни частки др. ни «ні» (псл. ni) часткою ні (псл. ně), зумовленої втратою розрізнювальних якостей успадкованого ни (через злиття на ґрунті української мови давніх ы та и і зближення нового и з ненаголошеним е);
Фонетичні та словотвірні варіанти
ні-
(напр., ніде́, ніко́ли, ніхто́)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ни «ні» (псл. ni) | давньоруська |
| ni | праслов’янська |
| ně | праслов’янська |
| ні (псл. ně) | українська |
| ни (через злиття на ґрунті української мови давніх ы та и і зближення нового и з ненаголошеним е) | українська |
ні́ве́чити
запозичення з польської мови;
п. niweczyć «нівечити, руйнувати» (букв. «обертати в ніщо»), паралельне слц. nivočit’ «нищити; псувати; руйнувати», утворене від ст. niwecz «в ніщо», яке складається з частки ni «ні», прийменника we «в» і займенника cz з псл. čь «що»;
бр. [нíвечыць] «нівечити», няве́чыць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
нівечі́ти
«псуватися»
пере́нівець
«знівечення»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нíвечыць «нівечити» | білоруська |
| няве́чыць | білоруська |
| niweczyć «нівечити, руйнувати» (букв. «обертати в ніщо») | польська |
| niwecz «в ніщо» | польська |
| ni «ні» | польська |
| we «в» | польська |
| čь | польська |
| čь «що» | праслов’янська |
| nivočit' «нищити; псувати; руйнувати» | словацька |
нізац «за ніщо»
запозичення з польської мови;
п. ст. nizac «за ніщо» є результатом злиття ni «ні», za «за» і со «що»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nizac «за ніщо» | польська |
| ni «ні» | польська |
| za «за» | польська |
| со «що» | польська |
нікче́мний
запозичення з польської мови;
п. nikczemny «негідний, низький, підлий; [не придатний ні до чого]» виникло на ґрунті виразу ni k(u) czemu (godny) «ні до чого (не придатний)», що складається з частки ni «ні», прийменника k(u) «до» і форми дав. в. одн. займенника со «що»;
р. никчёмный «нікчемний», бр. нiкчэ́мны «нікчемний, непотрібний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
некче́мний
нікче́ма
нікче́мен
нікче́мник
нікче́мнити
«принижувати, псувати»
нікче́мниця
«непридатна річ, дрібниця; ні до чого не здатна жінка»
нікчемни́чити
«тс.»
нікче́мніти
нікче́мство
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| нiкчэ́мны «нікчемний, непотрібний» | білоруська |
| nikczemny «негідний, низький, підлий; [не придатний ні до чого]» | польська |
| ni k(u) czemu (godny) «ні» | польська |
| ni | польська |
| k(u) | польська |
| со | польська |
| никчёмный «нікчемний» | російська |
ні́нац «ледащо»
п. [ninac] «ні на що, ні до чого» утворене з ni «ні», na «на» і со «що»;
запозичення з польської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ninac «ні на що, ні до чого» | польська |
| ni «ні» | польська |
| na «на» | польська |
| со «що» | польська |
ніц «нічого Г; ніщо МСБГ; зовсім, абсолютно МСБГ»
запозичення з польської мови;
п. nic «ніщо, нічого», ст. nico «тс.» утворене з ni «ні» і со «що»;
бр. [ніц] «нічого», ст. ницъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ніцова́ти
«зневажати, насміхатися»
ніцува́ти
«знищувати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ніц «нічого» | білоруська |
| ницъ «тс.» | білоруська |
| nic «ніщо, нічого» | польська |
| nico «тс.» | польська |
| ni «ні» | польська |
| со «що» | польська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України