NEST — ЕТИМОЛОГІЯ
гніздо́
псл. gnězdo;
результат не зʼясованої поки що видозміни іє. *ni-sd-o-s «гніздо», складного слова, утвореного з префікса *nі- на позначення руху зверху вниз, спорідненого з псл. nісь, укр. ниць, низьки́й, і нульового ступеня основи *sēd- (*sd-) «сидіти», що мали б дати псл. *nьzdo з первісним значенням «усаджування, сідання»;
споріднене з двн. nёst «гніздо», нвн. Nest, лат. nīdus, ірл. net «тс.», вірм. nist «становище, сидіння», дінд. niḍáḥ, niḍám «місце відпочинку, стоянка, сітка»;
початкове g пояснюється по-різному: зближенням з gnesti (укр. [гне́сти]) (Nehring IF 4, 398; Bern. I 313), gnětiti «розпалювати» (укр. гніти́ти (хліб) «підрумʼянювати») (Nehring там же), *gnьs- «бруднити» (Vaillant RES 76), а також впливом хибної декомпозиції *vъn-nězdi-ti › › *vъ-gnězditi (Vaillant Gr. comp. I 92);
ě є спроба пояснити зближенням з *gnětati (Machek ESJČS 135);
реконструюється також (Откупщиков 144 – 145) як *gnoi-z-dom з початковим значенням «випалене в лісі місце для житла», повʼязане з псл. *gně-(ti) «палити, запалювати», укр. [гне́сти];
менш переконливі думки про виникнення gnězdo під впливом нім. Geniste «гніздо» (Walde KZ 34, 508), з вихідного *nē(i)zdos, y якому *nē споріднене з гр. νη- «унизу, вниз» (Bern. I 313), з первісного *gnoi-zdo-‹*gnoi-sd-o-s, тобто «сидіння в гною» (Младенов Baudouinowi de Courtenay 23; Нахтигал 55);
р. гнездо́, бр. гняздо́, др. гнѣздо, п. gniazdo, ч. hnízdo, слц. hniezdo, вл. hnězdo, нл. gnězdo, полаб. gńozdă «гнізда», болг. гнездо́, м. гнездо, схв. гне́здо, слн. gnézdo, стсл. ГNѢЗДО;
Фонетичні та словотвірні варіанти
гнізда́р
«пташеня, що не вилетіло з гнізда»
гнізди́на
«чарунка, чашечка»
гнізди́ти
«бити весь час у те саме місце»
гнізди́тися
гнізді́вка
«час звивання гнізда»
гніздува́ння
гніздю́к
«козак, що осів на господарство; невдалий хліб»
гніздю́х
«домовитий птах, що не кидає гнізда»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| гняздо́ | білоруська |
| гнездо́ | болгарська |
| hnězdo | верхньолужицька |
| nist «становище, сидіння» | вірменська |
| νη- «унизу, вниз» | грецька |
| nёst «гніздо» | давньоверхньонімецька |
| niḍáḥ | давньоіндійська |
| гнѣздо | давньоруська |
| net «тс.» | ірландська |
| nīdus | латинська |
| гнездо | македонська |
| gnězdo | нижньолужицька |
| Geniste «гніздо» | німецька |
| Nest | нововерхньонімецька |
| gńozdă «гнізда» | полабська |
| gniazdo | польська |
| gnězdo | праслов’янська |
| nісь | праслов’янська |
| *nьzdo «усаджування, сідання» | праслов’янська |
| *gně-(ti) «палити, запалювати» | праслов’янська |
| гнездо́ | російська |
| гне́здо | сербохорватська |
| hniezdo | словацька |
| gnézdo | словенська |
| ГNѢЗДО | старослов’янська |
| ниць | українська |
| гне́сти | українська |
| hnízdo | чеська |
| *ni-sd-o-s «гніздо» | ? |
| *nі- | ? |
| низьки́й | ? |
| *sēd- «сидіти» (*sd-) | ? |
| niḍám «місце відпочинку, стоянка, сітка» | ? |
| gnětiti «розпалювати» (укр. гніти́ти (хліб) | ? |
| *gnьs- «бруднити» | ? |
| *vъn-nězdi-ti | ? |
| *gnětati | ? |
| значенням «випалене в лісі місце для житла» | ? |
| *nē(i)zdos | ? |
| *nē | ? |
| *gnoi-zdo-‹*gnoi-sd-o-s | ? |
| тобто «сидіння в гною» | ? |
не́сти́
іє. *enek ̑-, *nek ̑-, *n̥k ̑- «діставати, досягати, нести»;
споріднене з лит. nèšti «нести», лтс. nest «тс.», дінд. náśati «дістає, досягає», aśnṓti, ав. nasaiti, ašnaoiti «тс.», гр. ἐνεγκεĩν «нести», лат. nancīscor «випадково одержую, стаю володарем», гот. ga-nah «досить», тох. В eṅk- «брати», хет. ninikzi «піднімає», вірм. hasanem «приходжу»;
псл. nesti;
р. нести́, бр. не́сці, др. нести, п. nieść, ч. nést, слц. niest’, вл. njesć, нл. njasć, болг. но́ся «носити, нести», м. носи «тс.», схв. нèсти, слн. nêsti, стсл. нєсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
взне́сений
«піднесений»
взне́слий
вині́сний
«дорогий, збитковий»
ви́нос
ви́носка
вино́сливий
виносни́й
ви́носок
«козак, вихований на Січі з раннього дитинства»
(іст.)
відно́сини
відно́ситися
відно́сний
відно́шення
вне́сок
доно́с
доноси́тель
доноси́тельство
доно́щик
за́ніс
«тіснота, скупчення народу»
за́ні́сно
«завізно»
зано́с
«занесений бджолами віск»
зано́систий
«зарозумілий, гордовитий»
зано́ситися
«чванитися; [харчуватися, підкріплятися]»
запроно́шений
«трохи поношений»
(про одяг)
зніс
«знос, зношення»
знос
зно́сини
зно́ситися
«спілкуватися; здійматися, підноситися»
нані́с
«нанос»
на́но́с
нано́сни́й
недо́нос
«передчасні пологи; частина непогашених торговцю боргів (при зведенні торгових рахунків)»
недо́но́сок
недоно́шениця
«недоносок жіночої статі»
незносли́вий
«який не може зносити, терпіти»
несе́ць
«носій»
носа́к
«носильник»
носилє́нки
«тс.»
носи́ли
«носилки»
носи́лки
носи́льний
носи́льник
носи́льниці
«ноші для носіння гною»
носи́льщик
носилянка
«одна з двох великих жердин для перенесення сіна»
носи́тель
носи́тельність
«місткість, вантажопідйомність»
носи́ти
носи́тися
«одягатися»
но́сича
«дівчинка, яка няньчить дітей»
носі́й
носі́льник
но́скість
но́ша
ноша́йка
«ціпок, до якого прив’язують і на якому носять вантаж»
ноша́к
«носильник, підручний»
ношаки
ноша́та
но́ши
ношийкє
«сітка, у якій носять траву з поля»
(мн.)
но́ші
«носилки»
ношії́
ношійкє́
«тс.»
ношу́лі
«тс.»
но́щик
обно́сити
«обгороджувати; ганьбити; обривати, обкрадати (плоди)»
обно́сок
перено́с
перено́сини
«перенесення»
перено́ска
перено́сни́й
перено́сник
«перенощик СУМ; [знак підвищення або пониження тону Нед]»
перено́сок
перено́щик
підне́сений
підні́с
«піднос»
підно́с
підно́ситися
підно́сник
«ліфт»
підно́шувач
«піднощик»
підно́щик
понаша́ти
«переслідувати когось насмішками»
поне́сла
«вагітна»
поно́с
поно́са
«зарозумілість, гордовитість»
поно́сити
«лаяти, судити»
поно́ска
поно́сний
поноша́тися
«насміхатися»
(з чогось)] Нед
при́нісне
«тс.»
прино́с
прино́сини
«дарунок»
прино́шений
«який втратив новий вигляд від носіння (про одяг, взуття)»
прино́шення
проно́с
проно́са
«важливість, значення»
проно́сити
проно́сне́
проносни́й
розні́с
«рознос»
розно́с
розно́сець
«рознощик»
розноси́тель
«тс.»
розно́сник
розноша́ти
«розносити»
розно́щик
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nasaiti | авестійська |
| ašnaoiti «тс.» | авестійська |
| aśnṓti | алеманська |
| не́сці | білоруська |
| но́ся «носити, нести» | болгарська |
| njesć | верхньолужицька |
| hasanem «приходжу» | вірменська |
| ga-nah «досить» | готська |
| ἐνεγκεĩν «нести» | грецька |
| náśati «дістає, досягає» | давньоіндійська |
| нести | давньоруська |
| *enek ̑- | індоєвропейська |
| *nek ̑- | індоєвропейська |
| *n̥k ̑- «діставати, досягати, нести» | індоєвропейська |
| nancīscor «випадково одержую, стаю володарем» | латинська |
| nest «тс.» | латиська |
| nèšti «нести» | литовська |
| носи «тс.» | македонська |
| njasć | нижньолужицька |
| nieść | польська |
| nesti | праслов’янська |
| нести́ | російська |
| нèсти | сербохорватська |
| niest' | словацька |
| nêsti | словенська |
| nєсти | старослов’янська |
| ninikzi «піднімає» | хетська |
| nést | чеська |
| eṅk- «брати» | ? |
ні́ша
запозичене з французької мови, можливо, через німецьку (нім. Nísche);
фр. niche «ніша; виїмка» пов’язане з дієсловом nicher «гніздитися, вити гніздо», що розвинулося з нар.-лат. *nīdicāre «тс.», похідного від лат. nīdus «гніздо», спорідненого з дінд. nīḍáḥ, nīḍám «місце відпочинку, стоянка, сітка», вірм. nist «становище, сидіння», ірл. net «гніздо», двн. nest «тс.», псл. gnězdo, укр. гніздо́;
фр. niche «ніша» виводиться також (Dauzat 499) від іт. nicchia «тс.» як запозичення;
р. болг. м. ни́ша, бр. ні́ша, п. nisza, схв. нȕша, слн. níša;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ни́жа
«ніша»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ні́ша | білоруська |
| ни́ша | болгарська |
| nist «становище, сидіння» | вірменська |
| nest «тс.» | давньоверхньонімецька |
| nīḍáḥ | давньоіндійська |
| nīḍám «місце відпочинку, стоянка, сітка» | давньоіндійська |
| net «гніздо» | ірландська |
| nicchia «тс.» | італійська |
| nīdus «гніздо» | латинська |
| ни́ша | македонська |
| *nīdicāre «тс.» | народнолатинська |
| Nísche | німецька |
| nisza | польська |
| gnězdo | праслов’янська |
| ни́ша | російська |
| нȕша | сербохорватська |
| níša | словенська |
| гніздо́ | українська |
| niche «ніша; виїмка» | французька |
| nicher «гніздитися, вити гніздо» | французька |
| niche «ніша» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України