NERO — ЕТИМОЛОГІЯ
скафа́ндр
запозичення з французької мови;
фр. scaphandre утворено з гр. σϰάφη «човен», пов’язаного зσϰάπτω «копаю», спорідненим з лит. skõbti «довбати», укр. скобли́ти, і ἀνήρ (род. в. ἀνδρός) «чоловік, мужчина», спорідненого з лат. Nero «Нерон», кімр. ner «начальник, хазяїн»;
р. бр. скафа́ндр, п. слц. skafander, ч. skafandr, болг. скафа́ндър, схв. скафа̀ндар, слн. skafánder;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скафа́ндр | білоруська |
скафа́ндър | болгарська |
σϰάφη «човен» | грецька |
ner «начальник, хазяїн» | кімрська |
Nero «Нерон» | латинська |
skõbti «довбати» | литовська |
skafander | польська |
скафа́ндр | російська |
скафа̀ндар | сербохорватська |
skafander | словацька |
skafánder | словенська |
скобли́ти | українська |
scaphandre | французька |
skafandr | чеська |
зσϰάπτω «копаю» | ? |
ἀνδρός «чоловік, мужчина» | ? |
скорзоне́ра «зміячка, Scorzonera L.» (бот.)
адаптована латинська наукова назва, запозичена з італійської мови;
іт. skorzonera є складним утворенням з основ іменника skorza «кора», спорідненого з укр. кора́, шкі́ра, і прикметника nero «чорний», що походить від лат. niger «тс.»;
назва зумовлена тим, що у деяких видів скорзонери корені чорного кольору;
р. болг. скорцоне́ра, бр. скарцане́ра, п. skorzonera;
Фонетичні та словотвірні варіанти
скорцоне́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
скарцане́ра | білоруська |
скорцоне́ра | болгарська |
skorzonera «кора» | італійська |
nero «чорний» | італійська |
skorza | італійська |
niger «тс.» | латинська |
skorzonera | польська |
скорцоне́ра | російська |
кора́ | українська |
шкі́ра | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України