NAVE — ЕТИМОЛОГІЯ
нав «середня частина храму, неф»
запозичення з польської мови;
п. nawa «корабель; неф», як і ч. ст. náv, náva «тс.», схв. нȃв «корабель», нȃва «тс.», походять від лат. nāvis «корабель», спорідненого з дінд. nā́uḥ, вірм. nav, гр. ναυ̃ς, дірл. náu «тс.»;
чеські форми виводяться (Machek ESJČ 391) через італійське посередництво (іт. nave ‹ лат. nāvis);
Фонетичні та словотвірні варіанти
на́ва
«тс. Ж; корабель Пі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nav | вірменська |
| ναυ̃ς | грецька |
| nā́uḥ | давньоіндійська |
| náu «тс.» | давньоірландська |
| nave | італійська |
| nāvis «корабель» | латинська |
| nāvis | латинська |
| nawa «корабель; неф» | польська |
| нȃв «корабель» | сербохорватська |
| нȃва «тс.» | сербохорватська |
| náv | чеська |
| náva «тс.» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України