NAN — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
Ана́н
через старослов’янську і грецьку мови (гр. Ἀνανίας) запозичено з гебрайської;
гебр. Hananiā «той, кого захищає Єгова; Єгова був милосердний» утворене з nan «захищати», спорідненого з ар. anan зб. «хмари» і iāh, скороченої форми iahuæ «Єгова (одне з імен бога)», нез’ясованого походження;
р. Ана́ний, Ана́ния, бр. Ана́нь, Ана́ній, др. Ананія, стсл. Aнаніга;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ана́ній
Ана́ній
Ана́нь
Ганані́а
«ласка па(н)ская або м(и)л(осє)рд(і)є па(н)скоє або дар(ъ) па(н)скі(й)»
(1627)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
anan | арабська |
Ана́нь | білоруська |
Hananiā «той, кого захищає Єгова; Єгова був милосердний» | гебрайська |
Ананія | давньоруська |
Ана́ний | російська |
Ана́ния | українська |
Ана́ній | українська |
nan «захищати» | ? |
iahuæ «Єгова (одне з імен бога)» | ? |
Aнаніга | ? |
не́ня «мати, мама»
очевидно, існували вже в індоєвропейській прамові;
помилково виводилися (Mikl. EW 211) з тюрк. néné «мати, старша сестра»;
пор. дінд. nanā́ «мама, неня», гр.νέννα «тітка, бабка»νάννη «тс.»,νέννος «дядько, дід», νάννος «тс.», алб. nane «мати, годівниця», лат. nonnus, nonna «монах, монахиня; вихователь дитини, вихователька дитини», кімр. nain «бабка»;
дитячі за походженням слова (від дитячого лепету), що виникали в різних мовах, як правило, незалежно одне від одного;
псл. nanъ, nana, nena, nenja;
п. [nana] «мати, мама», [nena, nenia, nienia] «тс.», [nan] «батько», слц. ňaňо «батько, тато», ňaňa «тітка; тато», nénika «тітка», вл. нл. nan «батько», болг. не́ня «тітка, сестра матері», не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. нена «мати, мама», схв. на́на, néna «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
не́нин
не́нів
не́нін
не́нька
«тс.»
не́ньо
«батько, тато»
не́ньчин
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nane «мати, годівниця» | албанська |
не́ня «тітка, сестра матері» | болгарська |
не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата) | болгарська |
не́нчо «тс.» | болгарська |
nan «батько» | верхньолужицька |
νέννα «тітка, бабка» | грецька |
νάννη «тс.» | грецька |
νέννος «дядько, дід» | грецька |
νάννος «тс.» | грецька |
nanā́ «мама, неня» | давньоіндійська |
nain «бабка» | кімрська |
nonnus | латинська |
nonna «монах, монахиня; вихователь дитини, вихователька дитини» | латинська |
нена «мати, мама» | македонська |
nan «батько» | нижньолужицька |
nana «мати, мама» | польська |
nena «тс.» | польська |
nenia «тс.» | польська |
nienia «тс.» | польська |
nan «батько» | польська |
nanъ | праслов’янська |
nana | праслов’янська |
nena | праслов’янська |
nenja | праслов’янська |
на́на «тс.» | сербохорватська |
ňaňо «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» | словацька |
ňaňa «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» | словацька |
nénika «батько, тато»«тітка; тато»«тітка» | словацька |
néné «мати, старша сестра» | тюркські |
ня́ня «жінка або дівчина, що доглядає дитину; [мати Ж; (пестл.) корова]»
дитяче за походженням слово, утворене шляхом подвоєння складу ня- (пор. ма́ма);
не виключена можливість виникнення з неня внаслідок асиміляції голосних (Соболевский РФВ 64, 118; Korsch AfSlPh 9, 658), пор. дя́дя з *дѣдя;
може бути дуже давнім, пор. дінд. nanā́ «матінка, неня», гр. νέννα, νάννη «тітка», νέννος, νάννος «дядя», лат. nonnus «монах; вихователь дитини», nоnna «монахиня; вихователька дитини», алб. nanë «мати, годівниця», кімр. nain «бабка», проте, мабуть, виникало в різних мовах незалежно;
припущення про походження з іт. ńańa (Štrekelj 41–42) необґрунтоване;
р. ня́ня «няня», бр. ня́нька, п. niania «тс.», [nana] «мати, мама; нянька», ч. [nána] «няня», слц. ňaňa «тітка; [татко]», [ňaňo] «тато, татко», вл. нл. nan «тато», болг. [не́ня] «сестра матері», [не́ни] (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. не-на «мати, мама», схв. на́на «мама; няня»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
наньо
не́ньо
«тс.»
няни́зна
«майно, земля, що залишилася після смерті батька»
ня́нька
ня́нько
«тато»
нянькува́ти
ня́ньо
«тато»
ня́ньчити
няню́знина
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
nanë «мати, годівниця» | албанська |
ня́нька | білоруська |
не́ня «сестра матері» | болгарська |
не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата) | болгарська |
не́нчо «тс.» | болгарська |
nan «тато» | верхньолужицька |
νέννα | грецька |
νάννη «тітка» | грецька |
νέννος | грецька |
νάννος «дядя» | грецька |
nanā́ «матінка, неня» | давньоіндійська |
ńańa | італійська |
nain «бабка» | кімрська |
nonnus «монах; вихователь дитини» | латинська |
nоnna «монахиня; вихователька дитини» | латинська |
нена «мати, мама» | македонська |
nan «тато» | нижньолужицька |
niania «тс.» | польська |
nana «мати, мама; нянька» | польська |
ня́ня «няня» | російська |
на́на «мама; няня» | сербохорватська |
ňaňa «тітка; [татко]» | словацька |
ňaňo «тато, татко» | словацька |
ня- (пор. ма́ма) | українська |
неня | українська |
дя́дя | українська |
nána «няня» | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України