NAN — ЕТИМОЛОГІЯ

через старослов’янську і грецьку мови (гр. Ἀνανίας) запозичено з гебрайської;

гебр. Hananiā «той, кого захищає Єгова; Єгова був милосердний» утворене з nan «захищати», спорідненого з ар. anan зб. «хмари» і iāh, скороченої форми iahuæ «Єгова (одне з імен бога)», нез’ясованого походження;

р. Ана́ний, Ана́ния, бр. Ана́нь, Ана́ній, др. Ананія, стсл. Aнаніга;

очевидно, існували вже в індоєвропейській прамові;

помилково виводилися (Mikl. EW 211) з тюрк. néné «мати, старша сестра»;

пор. дінд. nanā́ «мама, неня», гр.νέννα «тітка, бабка»νάννη «тс.»,νέννος «дядько, дід», νάννος «тс.», алб. nane «мати, годівниця», лат. nonnus, nonna «монах, монахиня; вихователь дитини, вихователька дитини», кімр. nain «бабка»;

дитячі за походженням слова (від дитячого лепету), що виникали в різних мовах, як правило, незалежно одне від одного;

псл. nanъ, nana, nena, nenja;

п. [nana] «мати, мама», [nena, nenia, nienia] «тс.», [nan] «батько», слц. ňaňо «батько, тато», ňaňa «тітка; тато», nénika «тітка», вл. нл. nan «батько», болг. не́ня «тітка, сестра матері», не́ни (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. нена «мати, мама», схв. на́на, néna «тс.»;

дитяче за походженням слово, утворене шляхом подвоєння складу ня- (пор. ма́ма);

не виключена можливість виникнення з неня внаслідок асиміляції голосних (Соболевский РФВ 64, 118; Korsch AfSlPh 9, 658), пор. дя́дя з *дѣдя;

може бути дуже давнім, пор. дінд. nanā́ «матінка, неня», гр. νέννα, νάννη «тітка», νέννος, νάννος «дядя», лат. nonnus «монах; вихователь дитини», nоnna «монахиня; вихователька дитини», алб. nanë «мати, годівниця», кімр. nain «бабка», проте, мабуть, виникало в різних мовах незалежно;

припущення про походження з іт. ńańa (Štrekelj 41–42) необґрунтоване;

р. ня́ня «няня», бр. ня́нька, п. niania «тс.», [nana] «мати, мама; нянька», ч. [nána] «няня», слц. ňaňa «тітка; [татко]», [ňaňo] «тато, татко», вл. нл. nan «тато», болг. [не́ня] «сестра матері», [не́ни] (звертання молодшого до старшого, особливо до брата), не́нчо «тс.», м. не-на «мати, мама», схв. на́на «мама; няня»;