NAIL — ЕТИМОЛОГІЯ
нога́
псл. noga «нога»;
споріднене з лит. nagà «копито», nãgas «ніготь; кіготь», лтс. nagas «обидві руки; руки й ноги», nags «ніготь; кіготь», прус. nage «ступня (ноги)», дінд. áṅghriḥ, amhriḥ «тс.», nakháḥ «ніготь; кіготь», перс. nāāun «тс.», гр. ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито», лат. unguis «тс.», дірл. ingen «ніготь; кіготь», дкімр. eguin, кімр. корн. ewin, брет. iwin «тс.», двн. днн. nagal «ніготь», нвн. Nagel, дфриз. neil, дангл. nægl, nægel «тс.», англ. nail «ніготь; кіготь», дісл. nagl «ніготь», гот. ganagljan «прибивати цвяхами»;
іє. *onogh-, *n̥gh-, *ongh- «ніготь; кіготь»;
р. болг. нога́, бр. нага́, др. нога, п. нл. noga, ч. слц. вл. noha, полаб. nügă, м. нога, схв. нòга, слн. nôgа, стсл. нога;
Фонетичні та словотвірні варіанти
відно́га
«відгалуження (гори, стовбура, дороги)»
ганави́ці
«шкіряні штани»
за́ніжка
«задня нога тварини»
збезно́жити
збезно́жіти
на́гавки
«суконні штани»
ніжа́та
«ніжки»
ні́жка
ніжкува́ти
«збиратися і топтати ногами землю»
(про овець)
ніжни́й
«ножний»
ніжча́та
«тс.»
ногави́ці
«суконні штани; [нижні штани Ж; панчохи МСБГ]»
ногави́ця
«холоша»
ногавичиня́та
«штанці»
нога́вки́
«полотняні штани Г; верхні штани Ж»
ножани́й
«ножний, який стосується ніг, який знаходиться на ногах»
ноженє́
«пальці ноги»
(зб.)
ножени́й
ножи́сько
ножіни́й
«тс.»
ножкови́й
(у сполученні [ножкове́ пу́щення] «пущення перед масницею, коли їдять холодець із свинячих ніг»)
ножни́й
но́зя
«нога, ніжка»
(дит.)
обни́жки
«вовна гіршої якості»
о́бніж
«квітковий пилок, який бджоли на задніх ніжках переносять у вулик для виготовлення перги; [підніжжя Ж]»
обні́жжя
обні́жка
«обніж»
обні́жки
«вовна низької якості, яку настригають з ніг, морди та хвоста вівці»
обні́жок
«поперечка між ніжками стола, стільця»
обно́га
«гірський відріг, підніжжя гори»
о́бнож
«обніж»
під-ножа́й
«педаль»
підні́жжя
підні́жка
підні́жок
підно́же
«підніжжя»
підно́жичий
«підніжний»
підно́жі
«підніжки в ткацькому верстаті»
по́ніж
«частина колиски»
поножаї́
«підніжки в ткацькому верстаті»
поно́жі́
«тс.»
попідні́ж
«під ноги»
розні́жка
су́ніж
(у сполученнях [с. лячи, с. спати] «лягти, спати так, що двоє і більше лежачих торкаються ногами»)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nail «ніготь; кіготь» | англійська |
| нага́ | білоруська |
| нога́ | болгарська |
| iwin «тс.» | бретонська |
| noha | верхньолужицька |
| ganagljan «прибивати цвяхами» | готська |
| ὄνυξ «ніготь; кіготь; копито» | грецька |
| nægl | давньоанглійська |
| nægel «тс.» | давньоанглійська |
| nagal «ніготь» | давньоверхньонімецька |
| áṅghriḥ | давньоіндійська |
| amhriḥ «тс.» | давньоіндійська |
| nakháḥ «ніготь; кіготь» | давньоіндійська |
| ingen «ніготь; кіготь» | давньоірландська |
| nagl «ніготь» | давньоісландська |
| eguin | давньокімрська |
| nagal «ніготь» | давньонижньонімецька |
| нога | давньоруська |
| neil | давньофризька |
| *onogh- | індоєвропейська |
| *n̥gh- | індоєвропейська |
| *ongh- «ніготь; кіготь» | індоєвропейська |
| ewin | кімрська |
| ewin | корнська |
| unguis «тс.» | латинська |
| nagas «обидві руки; руки й ноги» | латиська |
| nagà «копито» | литовська |
| nãgas «ніготь; кіготь» | литовська |
| nags «ніготь; кіготь» | литовська |
| нога | македонська |
| noga | нижньолужицька |
| Nagel | нововерхньонімецька |
| nāϰun «тс.» | перська |
| nügă | полабська |
| noga | польська |
| noga «нога» | праслов’янська |
| nage «ступня (ноги)» | прусська |
| нога́ | російська |
| нòга | сербохорватська |
| noha | словацька |
| nôgа | словенська |
| нога | старослов’янська |
| noha | чеська |
фо́рналь «конюх; [батрак, найнятий паном з річним утриманням Корз]»
запозичення з польської мови;
п. fornal «конюх, наймит; гак на кінці дишла» походить від н. Vornagel, утвореного з прийменника vor- «перед» та іменника Nagel «цвях», спорідненого з англ. nail, дісл. nagl(i), гот. ganagljan «прибивати», які зводяться до іє. *оnogh-, *n̥gh-, *ongh- «цвях», звідки походять також дінд. áṅghriḥ, amhriḥ «нога», гр. ὄνυξ «ніготь, кіготь», лат. unguis «тс.», прус. nage «нога», лит. nagа̀ «копито», лтс. nags «ніготь», псл. noga, укр. нога́;
назва цвяха на кінці дишла перенесена на назву фурмана (пор. зворотне: п. furmanek «візник» набуло значення «гак на кінці дишла»);
Фонетичні та словотвірні варіанти
фірна́ль
«кучер, конюх; залізний гак на кінці дишла»
форна́лька
«робоча коняка»
форна́льки
«упряжка на робочих конях»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| nail | англійська |
| ganagljan «прибивати» | готська |
| ὄνυξ «ніготь, кіготь» | грецька |
| áṅghriḥ | давньоіндійська |
| amhriḥ «нога» | давньоіндійська |
| nagl(i) | давньоісландська |
| *оnogh- | індоєвропейська |
| *n̥gh- | індоєвропейська |
| *ongh- «цвях» | індоєвропейська |
| unguis «тс.» | латинська |
| nags «ніготь» | латиська |
| nagа̀ «копито» | литовська |
| Vornagel | німецька |
| Nagel «цвях» | німецька |
| fornal «конюх, наймит; гак на кінці дишла» | польська |
| noga | праслов’янська |
| nage «нога» | прусська |
| нога́ | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України