NÜSTER — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. nozdr(j)a (*nozdьrja?) «ніздря», пов’язане в не зовсім ясний спосіб з nosъ «ніс»;

припускається давнє утворення з суфіксом іє. -dhro- (Шахматов ИОРЯС 17/1, 282; Brugmann IF 18, 437–438) або іє. -r-, як і в лит. nasraĩ «паща», снн. nöster «ніздря», нн. nüster «тс.» (Преобр. І 613; Вrückner 367; Holub–Kop. 247; Младенов 359; Skok II 524–525; Stang 39; Trautmann 193–194; Pedersen IF 5, 69; Bezzenberger BB 1, 341; Zupitza KZ 37, 397; Holthausen KZ 69, 167; Kluge–Mitzka 517);

тлумачиться ще (Трубачев Этимология 1970, 14–17; Machek ESJČ 402) як складне утворення іє. *nos-srī або *nos-ri(n)-, у якому другий компонент відповідає гр. ῥῑς, ῥῑνός «ніздрі»;

виводиться також (Фасмер ІІІ 80–81; Vaillant RÉS 12, 89; Мейе ОЯ 111) з основ псл. nosъ i dьrati «дерти»;

припущення (Vaillant RÉS 15, 237) про запозичення з литовської мови необґрунтоване;

р. ноздря́, бр. болг. м. но́здра, др. ноздря, п. nozdrze (мн.), ч. слц. nozdra, вл. nózdra, схв. нȍздра, нȍздрва, слн. nozdŕv, стсл. ноздрга;

нім. nüstern «винюхувати, шукати по всіх кутках, совати носа» походить від Nüster «ніздря», спорідненого з дінд. nā́sā (дв.) «ніс», лат. nāris «ніздря, ніс», лит. nósis «ніс», лтс. nāss «ніздря», псл. nosъ «ніс», укр. ніс;

очевидно, запозичення з німецької мови;

остаточно не з’ясоване;

здебільшого виводиться від псл. *ǫxati «пахнути», пов’язаного з vonja «запах» (пор. р.-цсл. &ѫхати «пах-нути», п. wąchać «нюхати, чути носом») з початковим n-, перенесеним від префіксів *vъn-, *sъn- (Фасмер ІІІ 93; Преобр. І 623; Schuster-Šewc 1025; Младенов 94, 362; Mikl. EW 222);

вважається також (Rudn. ІІ 863; Ильинский ИОРЯС 20/3, 83, 88; Bezlaj ESSJ ІІ 225; Ondruš Sl. Wortst. 120; Stang 40; Berneker IF 10, 153–154; Uhlenbeck PBrB 30, 267; Matzenauer LF 11, 331–332; Holthausen AeWb 237; Pokorny 768–769) спорідненим з гот. bi-niuhsjan «висліджувати», дангл. nēosan «досліджувати, висліджувати, відвідувати», днн. niusian «досліджувати» або з двн. niosan «чхати», нвн. nuseln «гугнявити», Nüster «ніздря», Nase «ніс», псл. nosъ «тс.», укр. ніс;

зіставлення (Machek ESJČ 402) з дісл. ісл. норв. snugga «нюхати» недостатньо обґрунтоване;

р. ню́хать «нюхати», бр. ню́хаць «тс.», п. niuchać «нюхати табаку; нюшити», ч. čenichat «нюшити», слц. ňuchat’ «нюхати; чути носом», вл. nuchać «нюхати», нл. nuchaś, болг. ню́шкам, ню́шна, схв. њy̏шити, слн. njúhati «тс.»;