MUSCA — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
москі́т «дрібна кровоссальна комаха, Phlebotomus Rond.» (ент.)
запозичення з іспанської мови;
ісп. mosquito «тс.» є похідним від mosca «муха», що зводиться до лат. musca, спорідненого з гр. μυĩα, лит. mùsė «тс.», псл. muxa, укр. му́ха;
р. моски́т, бр. москі́т, п. moskit, вл. moskito, ч. слц. moskyt, болг. моски́то, схв. мòскӣт, моски́то, слн. moskít;
Фонетичні та словотвірні варіанти
москі́тний
москі́товий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| москі́т | білоруська |
| моски́то | болгарська |
| moskito | верхньолужицька |
| μυĩα | грецька |
| mosquito «тс.» | іспанська |
| musca | латинська |
| mùsė «тс.» | литовська |
| moskit | польська |
| muxa | праслов’янська |
| моски́т | російська |
| мòскӣт | сербохорватська |
| moskyt | словацька |
| moskít | словенська |
| му́ха | українська |
| моски́то | українська |
| moskyt | чеська |
| mosca «муха» | ? |
му́ха «комаха з ряду двокрилих, Musca; [бджола; сім’я бджіл; комаха] МСБГ» (ент.)
іє. *mū(s)-;
споріднене з лит. muse «муха», лтв. muša «тс.», двн. mucka «комар», данрл. mycg «тс.», лат. musca «муха», гр. мυĩα «тс.», вірм. mun «комар»;
псл. muxa, пов’язане чергуванням голосних з *mъšьka (‹*mъx-) «мошка»;
р. бр. му́ха, др. муха, п. слц. вл. нл. mucha, ч. moucha, полаб. mäuchó, болг. му́ха, м. мушичка, схв. мỳха, слн. múha, стсл. моуχл;
Фонетичні та словотвірні варіанти
му́ся
«муха»
(дат.)
мухва́
му́шачий
мушва́
муши́ний
му́шка
«комаха; виступ на кінці дула вогнепальної зброї»
мушни́
мушня́
«ТС.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| му́ха | білоруська |
| му́ха | болгарська |
| mucha | верхньолужицька |
| mun «комар» | вірменська |
| мυĩα «тс.» | грецька |
| mucka «комар» | давньоверхньонімецька |
| муха | давньоруська |
| *mū(s)- | індоєвропейська |
| musca «муха» | латинська |
| muse «муха» | литовська |
| мушичка | македонська |
| mucha | нижньолужицька |
| mäuchó | полабська |
| mucha | польська |
| muxa | праслов’янська |
| му́ха | російська |
| мỳха | сербохорватська |
| múha | словенська |
| моуχл | старослов’янська |
| moucha | чеська |
| muša «тс.» | ? |
| mycg «тс.» | ? |
| *mъšьka «мошка» (‹*mъx-) | ? |
| mucha | ? |
му́шка «начови Ж; жіноча зачіска з напуском волосся, що зачісується за вуха»
запозичення з польської мови;
п. muszka «цяточка (на обличчі)», muszczki «вид зачіски» походить від фр. mouche «муха; цяточка (на обличчі)», яке зводиться до лат. musca «муха», що відповідає укр. му́ха;
Фонетичні та словотвірні варіанти
музьки
«тс.»
му́хи
«підстрижене біля вуха волосся в жінок; волосся, яке не вдається вплести в косу; волосся на кутиках чола»
мушки
мущки
«чубок у коня; локон у жінки»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| musca «муха» | латинська |
| muszka «цяточка (на обличчі)» | польська |
| му́ха | українська |
| mouche «муха; цяточка (на обличчі)» | французька |
| muszczki «вид зачіски» | ? |
мушке́т «старовинна ґнотова рушниця»
через посередництво польської та західноєвропейських мов (н. Muskéte, фр. mousquet «тс.») запозичено з італійської;
іт. moschetto «стріла для арбалету, мушкет; маленька мушка» походить від слат. musca «муха; вид метального пристрою», спорідненого з псл. muxа, укр. му́ха;
р. бр. болг. мушке́т, п. muszkiet, ч. слц. mušketa, схв. мỳшкет, мушкèта, слн. muškéta;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мушкете́р
«солдат, озброєний мушкетом»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мушке́т | білоруська |
| мушке́т | болгарська |
| moschetto «стріла для арбалету, мушкет; маленька мушка» | італійська |
| muszkiet | польська |
| muxа | праслов’янська |
| мушке́т | російська |
| мỳшкет | сербохорватська |
| musca «муха; вид метального пристрою» | середньолатинська |
| mušketa | словацька |
| muškéta | словенська |
| му́ха | українська |
| мушкèта | українська |
| mušketa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України