MUS — ЕТИМОЛОГІЯ

ми́шка «судорога»

псл. myšьca, myšica «м’яз, біцепс», пов’язане з myšь «миша» (м’яз на руці, рухаючись, нагадує мишу);
споріднене з гр. μυς «м’яз; миша», двн. mūs «тс.», лат. musculos «м’яз», mus «миша»;
іє. *mūs «м’яз; миша»;
р. мы́шка «пахва», мы́шца «м’яз», бр. мы́шца «тс.», др. мышьца «частина руки від плеча до ліктя, пахва», п. заст. myszka (якийсь м’яз), вл. myška «м’яз», болг. м. ми́шка «пахва», ми́шница, схв. мȕшка «тс.», м́ишица «м’яз», слн. míšica «тс.», стсл. мышьца «пахва, плечова частина руки», мышица «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

миши́стий «м’язистий»
ми́шиця «м’яз»
ми́шця «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мы́шца «тс.» білоруська
ми́шка «пахва» болгарська
myška «м’яз» верхньолужицька
μυς «м’яз; миша» грецька
mūs «тс.» давньоверхньонімецька
мышьца «частина руки від плеча до ліктя, пахва» давньоруська
*mūs «м’яз; миша» індоєвропейська
musculos «м’яз» латинська
ми́шка «пахва» македонська
myszka (якийсь м’яз) польська
myšьca праслов’янська
мȕшка «тс.» сербохорватська
míšica «тс.» словенська
мышьца «пахва, плечова частина руки» старослов’янська
мы́шца «м’яз» українська
ми́шница українська
м́ишица «м’яз» українська
мышица «тс.» українська
myšica «м’яз, біцепс» ?
myšь «миша» (м’яз на руці, рухаючись, нагадує мишу) ?
mus «миша» ?
мы́шка «пахва» ?
myszka (якийсь м’яз) ?

мус «солодка страва з фруктовим сиропом; (заст.) піна, бродіння рідини Бі»

може бути виведене від лат. muscus «мох» або нар.-лат. mulsa «мед (напій)», похідного від mulsus «підсолоджений медом, медовий»;
фр. mousse «мус, піна; збиті вершки» остаточно не з’ясоване;
запозичення з французької мови;
р. мусc, бр. мус, п. mus «мус; піна; крем з білка; газ (шипучих напоїв)», схв. муса, му́са «напій з деревного соку», слн. musírati «пінитися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

муси́рувати «збивати в піну; пінитися; щось перебільшувати»
мусува́ти «робити пінистим; [пінитися; грати (про вино) Ж]»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
мус білоруська
muscus «мох» латинська
mulsa «мед (напій)» народнолатинська
mus «мус; піна; крем з білка; газ (шипучих напоїв)» польська
мусc російська
м сербохорватська
musírati «пінитися» словенська
му́са «напій з деревного соку» українська
mousse «мус, піна; збиті вершки» французька
mulsus «підсолоджений медом, медовий» ?

я́рмуж «кольрабі, Brassica oleracea aloides L. Нед, Mak; катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq. Mak» (бот.)

запозичене з німецької мови, можливо, за польським посередництвом;
свн. warmuos «городина; розварена дроблена крупа; тепла юшка» є складним словом, утвореним з warm (‹ двн. war(a)m) «теплий», спорідненого з псл. varъ, variti, укр. вар, вари́ти, і muos (н. Mus «варена, подібна до каші страва, повидло»), що споріднене з дфранк. muos, днн. дфриз. дангл. mōs «страва»;
р. [ермы́шка] «сорт капусти», п. jarmuż (бот.) «листяна капуста, Brassica oleracea Var. Acephala sabellica; [катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq.]», [jarmusz] «тс.», ч. jarmuz «листяна капуста, Brassica oleracea»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ярмуш «кольрабі, Brassica ole-racea alvides L.» (бот.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
mōs «страва» давньоанглійська
war(a)m «теплий» давньоверхньонімецька
mōs «страва» давньонижньонімецька
mōs «страва» давньофризька
Mus німецька
jarmuż «листяна капуста, Brassica oleracea Var. Acephala sabellica; [катран морський, Crambe maritima L., катран татарський, Crambe tatarica Jacq.]» (бот.) польська
jarmusz «тс.» польська
varъ праслов’янська
variti праслов’янська
ермы́шка «сорт капусти» російська
warmuos «городина; розварена дроблена крупа; тепла юшка» середньоверхньнімецька
warm середньоверхньнімецька
muos середньоверхньнімецька
вар українська
вари́ти українська
jarmuz «листяна капуста, Brassica oleracea» чеська
muos ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України