MUND — ЕТИМОЛОГІЯ

неясне;

можливо, пов’язане з фр. blanc-manger «бланманже (солодка страва): желе з молока з мигдалем і цукром», букв. «біла їжа» (за кольором основних складників), утвореним з прикметника blanc «білий» і іменника manger «їжа, страва», похідного від дієслова manger «їсти», що продовжує лат. manducāre «жувати; їсти», похідне від mandūcus «ненажера», пов’язаного з mando «жувати», спорідненим з гр. μασάομαι «жую, кусаю», двн. mindil «вудила», гот. munþs «рот», двн. mund (нвн. Mund) «тс.»;

запозичення з французької або німецької мови;

фр. Raymond, Raimond, нвн. Reimund, Raimund походять від франк. Raginmund «рада, захист», що складається з іменників ragin «рада, міць», пов’язаного з дангл. recen, ricen «готовий, швидкий, прудкий», гр. ὀρέγω «протягаю, простягаю», лат. rego «керую, направляю, даю настанови», і mund «рука, допомога, захист», пов’язаного з дангл. mund «рука, захист», двн. munt «тс.», лат. manus «рука; сила, міць, влада»;

р. бр. Раймо́нд, Раймо́нда, п. Rajmond, Rajmunda, ч. слц. Raimund, болг. Ра́ймонд, м. Раjмунд, Раjмунда, схв. Раjмундо, Раjмунда, слн. Reymont;

пізньолат. manuskriptum «рукопис» є результатом злиття словосполучення manu skriptum «рукою писане», що складається з форми аблатива однини іменника manus «рука», спорідненого з алб. mεngε «рукав», кімр. maneg «рукавичка», дісл. дангл. mund «рука», двн. munt «тс.», і пасивного дієприкметника с. р. одн. від дієслова scrībo «пишу», спорідненого з гр. σκαρῑφάομαι «дряпаю», лтс. skribelêt «дряпати, погано писати», scrãpêt «скребти», сірл. scrīpaim «дряпаю, скребу, насікаю», двн. scrīban «писати», днн. skrīban «тс.»;

запозичення з латинської мови;

р. болг. м. манускри́пт, бр. манускры́пт, п. manuskrypt, ч. слц. вл. нл. manuskript, схв. манỳскрипт, слн. manuskrípt;

запозичення з німецької мови;

нім. Múndstück «тс.» складається з основ іменників Mund «рот», спорідненого з гот. munþ, дангл. mūđ, дісл. munnr «тс.», лат. mando «жую, кусаю», гр. μάϑυιαι «щелепи», і Stück «кусень, шматок»;

р. мундшту́к, [мушту́к], бр. мушту́к, п. munsztuk, заст. musztuk, болр. му́ндщук, м. муштикла, схв. мỳндштик;