MUFF — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, видозмінене запозичення з польської мови;

п. za muskać «замазати», утворене від muskać (musnąć ‹musknąć) «гладити; мазати, білити», властивого лише польській мові і, можливо, спорідненого з лит. maũkti «насовувати», máuti «надівати, натягувати», лтс. maût «тс.», лат. movēre «рухати», нім. Muff «муфта»;

розглядається як запозичення з голландської мови;

гол. mouwtje «муфта (для рук)» є похідним від mouw «рукав»;

менш імовірне для східнослов’янських мов походження від нім. Muff «тс.» з видозміною *муф під впливом бухта і под. (Шелудько 40; Преобр. І 572);

р. му́фта, [му́хта], бр. му́фта, п. mufka, (тех.) mufa, ч. слц. muf (для рук), болг. му́фа (тех.), схв. мўф, слн. múf;

запозичення з французької мови;

фр. camouflage «закривання, маскування» повʼязане з camoufler «маскувати», яке походить від іт. camuflare «маскувати, приховувати; переодягати», що виникло на основі словосполучення capo muffare «повивати (закутувати) голову», до складу якого входить іменник capo «голова», що зводиться до лат. caput «тс.», і основа muff- «закутувати», яка зіставляється з англ. muffle «тс.», фр. mouffle «рукавиця, муфта», нвн. Muff «муфта», [Muffle] «тс.», звідки й укр. му́фта;

р. бр. камуфляж, п. kamuflaż, ч. слц. kamufláž, болг. камуфла́ж, м. схв. камуфла́жа, слн. kamufláža;