MORUS — ЕТИМОЛОГІЯ

моро́шка «Rubus chamaemorus L.» (бот.)

очевидно, похідне утворення від [мо́рох] «мох»;
назва зумовлена тим, що морошка росте по мохових тундрах і на торф’яних болотах;
пор. нім. Moosbeere «клюква» (букв. «мохова ягода»);
менш переконливе виведення (Фасмер II 658; Баскаков та ін. Взаимод. и взаимообог. 57–58; Маchek Jm. rostl. 102) з фінно-угорських мов. (фін. muurain, muuran «морошка» та ін.), зіставлення (Mikl. EW 201; Преобр. І 558; Брандт РФВ 22, 259) з укр. [мороква́] «болото, трясовина» або зведення (Karłowicz SWO 389; Matzenauer 256) до лат. morus «шовковиця»;
р. моро́шка, [моро́ха], бр. маро́шка, п. moroszka (з. р.), [mroszka, moruszka], ч. moroška (з р.), moruška, слц. moruška «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
маро́шка білоруська
morus «шовковиця» латинська
Moosbeere «клюква» (букв. «мохова ягода») німецька
moroszka (з. р.) польська
моро́шка російська
moruška «тс.» словацька
мороква́ «болото, трясовина» українська
моро́ха українська
mroszka українська
moruszka українська
moroškaр.), moruška чеська
мо́рох «мох» ?
Moosbeere «клюква» (букв. «мохова ягода») ?
muurain, muuran «морошка» ?
muurain, muuran «морошка» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України