MOOR — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
мавр «представник населення Північної Африки; (пізніше) араб» (іст.)
зіставляється з ἀμυδρός «темний, слабий, важкий для впізнання», для якого припускається можливість зв’язку з стсл. измъдѣти «ставати слабим»;
гр. Μαυρος походить з μαύρος (μαυρός) «темний», пов’язаного з ἀμαυρός «сумний, слабий, темний», що є, можливо, зворотним утворенням від μαυρόομαι, -óω «затемнюю; гасну»;
запозичено з грецької мови через посередництво латинської (лат. Maurus «житель Маврітанії») і, можливо, західноєвропейських (пор. нім. Máure, фр. Maure, More, англ. Moor);
р. мавр, бр. маўр, п. ч. слц. Maur, болг. ма́вър, схв. Мȁвар, Мȁур;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мавріта́нка
мавріта́нський
ма́врський
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Moor | англійська |
Moor | англійська |
маўр | білоруська |
ма́вър | болгарська |
ἀμυδρός «темний, слабий, важкий для впізнання» | грецька |
Μαυ ̃ρος «темний» (μαυρός) | грецька |
ἀμαυρός «сумний, слабий, темний» | грецька |
-óω «затемнюю; гасну» | грецька |
μαύρος | грецька |
μαυρόομαι | грецька |
μαυρός | грецька |
μαύρος | грецька |
μαυρόομαι | грецька |
μαυρός | грецька |
Maurus | латинська |
Maurus | латинська |
Máure | німецька |
Máure | німецька |
Maur | польська |
мавр | російська |
Мȁвар | сербохорватська |
Мȁур | сербохорватська |
Maur | словацька |
измъдѣти «ставати слабим» | старослов’янська |
Maure | французька |
More | французька |
Maure | французька |
More | французька |
Maur | чеська |
мо́ре «великий водний простір»
псл. morje «водний простір; море»;
споріднене з лит. mãrios (mãrė) «море, затока», лтс. mare «затока», гот. marei «море», двн. mari, дангл. mere, нвн. Meer, дірл. muir, лат. mare «тс.», з іншим ступенем чергування голосного двн. muor «калюжа, болото», дангл. mōr «калюжа», нвн. Moor «болото»;
іє. *ḿori «море, болото»;
р. мо́ре «море; [озеро]», бр. мо́ре, др. море, п. morze, ч. moře, слц. more, вл. mоrjo, болр. море́, м. море, схв. мȍре, мȏре, слн. mórjé, стсл. море;
Фонетичні та словотвірні варіанти
замі́р'є
«замор’я»
замо́р'я
замо́рський
мі́рський
«морський»
мору́н
«тс.; бог води»
моря́к
моря́н
«південний вітер (з моря)»
моря́нка
«полярний птах з родини качок, Clangula; [морська вода, що підійшла до берегів лиману Мо]»
(орн.)
надмо́р'я
«примор’я»
надмо́рній
надмо́рський
помо́р
помо́р'я
помо́рник
«Stercorarius»
(орн.)
помо́рський
поморя́нець
поморя́ни́н
примо́р'я
примо́рець
примо́рський
приморяни́н
узмо́р'я
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
мо́ре | білоруська |
mоrjo | верхньолужицька |
marei «море» | готська |
mere | давньоанглійська |
mōr «калюжа» | давньоанглійська |
mari | давньоверхньонімецька |
muor «калюжа, болото» | давньоверхньонімецька |
muir | давньоірландська |
море | давньоруська |
*ḿori «море, болото» | індоєвропейська |
mare «тс.» | латинська |
mare «затока» | латиська |
mãrios «море, затока» (mãrė) | литовська |
море | македонська |
Meer | нововерхньонімецька |
Moor «болото» | нововерхньонімецька |
morze | польська |
morje «водний простір; море» | праслов’янська |
мо́ре «море; [озеро]» | російська |
мȍре | сербохорватська |
more | словацька |
mórjé | словенська |
море | старослов’янська |
мȏре | українська |
moře | чеська |
море́ | ? |
мури́на «невелике болітце, що залишається після повені»
припускається дальший зв’язок з мул, ми́ти (Фасмер III 10–11);
споріднене з лит. máuras «бруд», mùras «мокра земля», mùrti, mùrstu «мокнути», лтс. murît «забруднювати», дангл. снн. дфриз. mōr «болото», нвн. Moor, англ. moor «тс.», іє. *mor-;
псл. murъ, очевидно, пов’язане з murava «мурава»;
р. [мур] «пліснява», [мурли́на] «озеро коло болота», ч. mour «сажа, кіптява», слц. múr «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
moor «тс.» | англійська |
mōr «болото» | давньоанглійська |
mōr «болото» | давньофризька |
murît «забруднювати» | латиська |
máuras «бруд» | литовська |
Moor | нововерхньонімецька |
murъ | праслов’янська |
мур «пліснява» | російська |
mōr «болото» | середньонижньонімецька |
múr «тс.» | словацька |
мурли́на «озеро коло болота» | українська |
mour «сажа, кіптява» | чеська |
мул | ? |
ми́ти | ? |
mùras «мокра земля» | ? |
mùrti | ? |
mùrstu «мокнути» | ? |
*mor- | ? |
murava «мурава» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України