MONS — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. monter «підійматися, підіймати; складати, збирати» (montage «монтаж» з 1842) походить від нар.лат. montare «підійматися», утвореного від лат. mons (montis) «гора», спорідненого з ав. mati- «виступ гори», кімр. mynydd «гора», дісл. mōnir «гребінь»;

р. монти́ровать, монта́ж, бр. манці́раваць, манта́ж, п. montować, montaż, ч. montovati, montáž, слц. montovat’, montáž, вл. montować, montaža, нл. montowaś, montaža, болг. монти́рам, монта́ж, м. монтира, монтажа, схв. монти́рати, монта́ж(а), слн. montírati, montážа;

запозичення з італійської мови;

іт. tramontana «холодний північний вітер» складається з префікса tra- «через» (‹ лат. trans- «тс.») та іменника montana «гора», що продовжує лат. montana «гористі місця, нагір’я», похідне від mons (род. в. montis) «гора», спорідненого з кімр. mynydd, корн. meneth, брет. menez «тс.»;

р. трамонта́на, трамонта́н, бр. траманта́на, слц. tramontána, болг. трамонта́на, схв. трамонтана «тс.»;