MONO — ЕТИМОЛОГІЯ
кімоно́ «вид халата з широкими рукавами»
запозичено з японської мови, очевидно, за посередництвом французької (фр. kimono);
яп. kimono «одяг; кімоно» утворене з основ ki «одягання» (від дієслова kiru «одягати») і mono «річ»;
думка (Фасмер II 234) про посередництво німецької мови (нім. Kimono) сумнівна;
р. болг. Кимоно́, бр. Кімано́, п. ч. слц. вл. kimono, схв. м. кимо́но, слн. kímóno;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кімано́ | білоруська |
| кимоно́ | болгарська |
| kimono | верхньолужицька |
| кимо́но | македонська |
| Kimono | німецька |
| kimono | польська |
| кимоно́ | російська |
| кимо́но | сербохорватська |
| kimono | словацька |
| kímóno | словенська |
| kimono | чеська |
| kimono «одяг; кімоно» | японська |
| ki «одягання» (від дієслова kiru «одягати») | японська |
| mono «річ» | японська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України