MOM — ЕТИМОЛОГІЯ
ма́ти «володіти; бути повинним; збиратися» (дієслово)
псл. *jьmati, *jьmamь «брати; мати», пов’язане з *jьměti «мати», *jęti, *jьmǫ «брати»;
зникнення початкового і в українській, білоруській і західнослов’янських мовах пояснюється скороченням і перерозкладом форм із запереченням: ne + + imati › nemati › ne mati;
р. заст. има́ть, [мать, ма́ти], бр. [іма́ць], ма́ю, п. вл. нл. mam, ч. mám, ст. jmám, слц. mať, mám, полаб. mom, болг. и́мам, м. има, схв. ùмати, стсл. имамь;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мавати
майно́
ма́нок
«майно»
ма́тися
«бути, жити; [жити заможно, не знати злиднів О]»
матни́й
«заможний»
пома́тися
«пообіцяти»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
іма́ць | білоруська |
и́мам | болгарська |
mam | верхньолужицька |
има | македонська |
mam | нижньолужицька |
mom | полабська |
mam | польська |
*jьmati | праслов’янська |
има́ть | російська |
ùмати | сербохорватська |
mať | словацька |
mám | словацька |
имамь | старослов’янська |
мать | українська |
ма́ти | українська |
ма́ю | українська |
mám | чеська |
*jьmamь «брати; мати» | ? |
*jьměti «мати» | ? |
*jęti | ? |
*jьmǫ «брати» | ? |
има́ть | ? |
jmám | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України