MOBILE — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
демобіліза́ція
запозичення з французької мови;
фр. démobilisation «демобілізація» походить від дієслова démobiliser «демобілізувати», утвореного за допомогою заперечного префікса dé- (з лат. dē-) від mobiliser «мобілізувати, приводити в рух», пов’язаного з прикметником mobile «рухливий, пересувний», який походить від лат. mobilis «тс.»;
р. болг. демобилиза́ция, бр. дэмабіліза́цыя, п. demobilizacja, ч. demobilizace, слц. demobilizácia, вл. demobilizacija, м. схв. демобилизáциjа,слн. demobilizácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
демобілізо́ваний
демобілізува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дэмабіліза́цыя | білоруська |
| демобилиза́ция | болгарська |
| demobilizacija | верхньолужицька |
| mobilis «тс.» | латинська |
| демобилизáциjа | македонська |
| demobilizacja | польська |
| демобилиза́ция | російська |
| демобилизáциjа | сербохорватська |
| demobilizácia | словацька |
| demobilizácija | словенська |
| démobilisation «демобілізація» | французька |
| demobilizace | чеська |
| démobiliser «демобілізувати» | ? |
| mobiliser «мобілізувати, приводити в рух» (з лат. dē-) | ? |
| mobile «рухливий, пересувний» | ? |
мобілізува́ти «провадити мобілізацію; приводити до активного стану»
через посередництво польської мови запозичено з французької;
фр. mobiliser, mobilisation є похідними від mobile «рухомий, змінний»;
р. мобилизова́ть, бр. мабілізава́ць, п. вл. mobilizować, ч. mobilisovati, mobilizovat, слц. mobilizovat’, болг. мобилизи́рам, м. мобилизира, схв. мобùлисати, слн. mobilizírati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мобілізаці́йний
мобіліза́ція
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мабілізава́ць | білоруська |
| мобилизи́рам | болгарська |
| mobilizować | верхньолужицька |
| мобилизира | македонська |
| mobilizować | польська |
| мобилизова́ть | російська |
| мобùлисати | сербохорватська |
| mobilizovat' | словацька |
| mobilizírati | словенська |
| mobiliser | французька |
| mobilisovati | чеська |
| mobilizovat | чеська |
| mobile «рухомий, змінний» | ? |
мобі́льний «рухливий»
запозичення з французької мови;
фр. mobile «рухомий, змінний» походить від лат. mōbilis «рухливий», пов’язаного з moveo «рухаюся», спорідненим з дінд. mívati «рухає, пересуває, штовхає», лит. máuti «мчати, бігти»;
р. моби́льный, бр. мабі́льны, ч. mobilní, слц. mоbilný, вл. mobilny, болг. моби́лен, м. мобилен, схв. мȍбūлан, слн. mobílen;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мабі́льны | білоруська |
| моби́лен | болгарська |
| mobilny | верхньолужицька |
| mívati «рухає, пересуває, штовхає» | давньоіндійська |
| mōbilis «рухливий» | латинська |
| máuti «мчати, бігти» | литовська |
| мобилен | македонська |
| моби́льный | російська |
| мȍбūлан | сербохорватська |
| mоbilný | словацька |
| mobílen | словенська |
| mobile «рухомий, змінний» | французька |
| mobilní | чеська |
| moveo «рухаюся» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України