MITRA — ЕТИМОЛОГІЯ
ми́тра «позолочений головний убір вищого духівництва християнської церкви»
запозичення з грецької мови;
гр. μίτρα «пов’язка на голову, тюрбан» остаточно не з’ясоване;
пов’язується з дінд. mitrá- «друг, згода» або з гр. μίτος «нитка, ланцюжок»;
р. бодр. м. ми́тра, бр. мі́тра, п. ч. слц. mitra, схв. мȕтра, слн. mítra;
Фонетичні та словотвірні варіанти
мі́тра
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мі́тра | білоруська |
| μίτρα «пов’язка на голову, тюрбан» | грецька |
| μίτος «нитка, ланцюжок» | грецька |
| mitrá- «друг, згода» | давньоіндійська |
| ми́тра | македонська |
| mitra | польська |
| ми́тра | російська |
| мȕтра | сербохорватська |
| mitra | словацька |
| mítra | словенська |
| mitra | чеська |
| ми́тра | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України