MINISTER — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
адміністра́ція
через польське посередництво запозичено з латинської мови;
лат. administrātio «прислуговування, допомога; керування, адміністрація» є похідним від дієслова administro «прислуговую; допомагаю; керую, завідую», утвореного з префікса ad- «при-, до-» і дієслова ministro «служу, керую», похідного від minister «слуга, помічник», спорідненого з стсл. мьnии, укр. ме́нший;
р. болг. администрация, бр. адміністра́цыя,, п. administracja, ч. administrace, слц. administrácia, вл. administracija, м. схв. администра́ција, слн. administrácija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
администра́ция
(XVII ст.)
адміністрати́вний
адміністра́тор
адмініструва́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
адміністра́цыя | білоруська |
администрация | болгарська |
administracija | верхньолужицька |
administrātio «прислуговування, допомога; керування, адміністрація» | латинська |
администра́ција | македонська |
administracja | польська |
администрация | російська |
администра́ција | сербохорватська |
administrácia | словацька |
administrácija | словенська |
ме́нший | українська |
administrace | чеська |
administro «прислуговую; допомагаю; керую, завідую» | ? |
ad- «при-, до-» | ? |
ministro «служу, керую» | ? |
minister «слуга, помічник» | ? |
мьnии | ? |
менестре́ль «мандрівний поет-музикант у середньовічній Франції та Англії»
запозичення з французької мови;
фр. ménestrel «тс.» походить від лат. ministeriālis «той, що перебуває на службі», пов’язаного з minister «слуга, помічник»;
р. менестре́ль, бр. менестрэ́ль, п. ч. minstrel, слц. menestrel, болг. менестре́л, схв. менестрел, минстрел, слн. minstrel;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
менестрэ́ль | білоруська |
менестре́л | болгарська |
ministeriālis «той, що перебуває на службі» | латинська |
minister «слуга, помічник» | латинська |
minstrel | польська |
менестре́ль | російська |
менестрел | сербохорватська |
минстрел | сербохорватська |
menestrel | словацька |
mίnstrel | словенська |
ménestrel «тс.» | французька |
minstrel | чеська |
міні́стр
запозичення з французької мови;
фр. ministre «міністр» походить від лат. minister (‹* minusteros) «помічник, слуга», пов’язаного з minor «менший»;
р. мини́стр, бр. міні́стр, п. слц. вл. minister, ч. ministr, нл. ministaŕ, болг. министър, м. министер, схв. ми́нистар, слн. miníster;
Фонетичні та словотвірні варіанти
міністе́рство
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
міні́стр | білоруська |
министър | болгарська |
minister | верхньолужицька |
minister «помічник, слуга» (‹* minusteros) | латинська |
министер | македонська |
ministaŕ | нижньолужицька |
minister | польська |
мини́стр | російська |
ми́нистар | сербохорватська |
minister | словацька |
miníster | словенська |
ministre «міністр» | французька |
ministr | чеська |
minor «менший» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України